Електронна бібліотека/Проза

Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Завантажити
« 1 2 3 4 5 6

нього, висуваючи одну за одної власні версії причин та обставин його загибелі. Більшість схилялася до припущення, що чолов’яга добряче хильнув учора зайвого і поліз купатися, навіть не роздягнувшись, у холодну морську воду. А море жартів не любить. Схоже, й представник органів правопорядку, котрий саме заповнював протокол, зручно вмостившись на гладенькому камені в тіні від гори, теж був переконаний у цьому.
Грим-грим! Вона брела по гарячому піску, калатаючи чимось - скляною тарою, порожніми пляшками, напевно, - у чорній залатаній скотчем торбині. Її неблимні темні очі були націлені на здобич. Жінка-волоцюга, бомжиха здалеку вгледіла ланцюг на шиї мертвого чоловіка. Ніхто не завдав собі клопоту зняти його, то чому б їй не скористатись нагодою? Мертві, кажуть, сорому не мають; грошолюбства й скнарості також не відають, і золоті прикраси їм ні до чого. От вона й побрела уперед, мов худий голодний шакал до ласої здобичі.
Звідусіль почулися обурені викрики. Бомжиху відігнали; дописавши протокол, правоохоронець сховав у кишеню злощасний ланцюг. Примруживши очі, він подивився на сіро-синій збурений обрій, де над кошлатими хвилями проносилися чайки. Десь має бути ще один гаврик; свідки бачили востаннє оцього, що валяється тепер тут, у компанії приятеля, з котрим вони разом відпочивали. Може, той і допоміг другові втопитися, хтозна. А може й сам зараз десь там, у морі, лиш тіло його не прибило до берега. Не знати, що там у них сталося насправді. Може, й не дізнаюся ніколи.
Прибій з тихим шипінням, мов сміючись, розгортав мереживні віяла хвиль. Море гнало до берега нові й нові хвилі, байдуже до хвилювань людських комашок на березі. Міліціонер, харкнувши, плюнув на гарячий пісок, і відвернувся від води.



























1


« 1 2 3 4 5 6


Партнери