Вона талановитий методист, автор навчально-методичних посібників, поетичних збірок та художніх видань для дітей, відмінник народної освіти України. Взагалі треба наголосити, що вона педагог не лише за покликанням душі, але й зафахом.Закінчила педагогічний факультет Рівненського державного педагогічного інституту (1980), отримала диплом з відзнакою за спеціальністю викладач дошкільної педагогіки і психології, методист із дошкільного виховання. Відтоді 33 роки пропрацювала на посаді методиста Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти. Загалом, за плечима 50 років педагогічного стажу.

Під впливом батьків, учителів, односельців у неї ще з дитячих літ виникала потреба пізнання глибинних джерел народнопоетичної творчості, народних традицій, звичаїв, обрядів та багатих криниць народної педагогіки. Упродовж професійної діяльності Ольга Олександрівна не пропускала жодної можливості розшукати людей старшого віку, носіїв високого інтелектуального злету та християнської моралі. Таким способом відкривала для себе десятки імен досвідчених краян із найрізноманітніших сфер життєдіяльності, що потім поповнило її історико-педагогічні та культурологічні дослідження. У цій пошуковій краєзнавчій праці вона вбачає смисл свого буття, причетність до національно-свідомої інтелігенції, котра свої переконання засвідчує конкретними справами.

Ще зі шкільних років Ольга Олександрівна захоплюється фотографією. З фотоапаратом її можна побачити на міських вулицях Ужгорода, на гірських вершинах, фестивалях, конкурсах, біля архітектурних споруд тощо. Презентувала кілька персональних фотовиставок, які притягують і вражають глядача.

Відчуваючи наростаючу потугу краєзнавчих пошуків, Ольга Тимофеєва втілювала їх у свої нові дослідження, вершиною яких під її керівництвом стала книжка з досвіду роботи 150-и педагогів Закарпаття «Скарби рідного краю» (Ужгород, 2020. – 368 с.). Це видання містить 122 тексти з напряму національно-патріотичної освітньої діяльності з дітьми дошкільного віку, яку можна назвати життєвим подвигом педагога і яка вінчає кілька десятиліть її творчих пошуків, є їх своєрідним підсумком, особливо в часи національно-державного відродження України (друга половина 80-х років ХХ ст. – початок ХХІ ст.). Видання, до якого авторка йшла все своє життя, побудоване на основі великої найсучаснішої джерельної бази, вагомого фактичного матеріалу, усних розповідей жителів поселень краю, бібліографічних видань, спогадів, фотодокументів тощо. На українське етнополе повернуто із забуття десятки імен діячів української культури і мистецтва – письменників, мистецтвознавців, художників, майстрів народного мистецтва (вишивка, килимарство, ліжникарство, різьбярство тощо), які стали гордістю та окрасою нашого краю, відомі на всю Україну і далеко за її межами. 

Проблематика книжки 

Книжка відкривається «Словом до читача» авторів-упорядників Ольги Тимофеєвої й Івана Тимофеєва, в якому чітко й переконливо окреслено завдання опублікованого збірника. Потім подано експертні відгуки п’ятьох відомих педагогів-науковців, зокрема Алли Богуш, Тамари Піроженко, Катерини Крутій, Тамари Панасюк, Галини Щуки, Василя Коцана. У їхніх висловлюваннях містяться об’єктивні й переконливі оцінки патріотичної енциклопедії національно-духовного виховання дітей педагогами закладів дошкільної освіти Закарпаття. Відтак подано статті педагогічних працівників дошкільних закладів міст Ужгорода, Мукачева, Берегова, Хуста, Чопа.

Матеріали рецензованого збірника розташовані в алфавітному порядку за районами, яких на Закарпатті нараховується 13. Цілком резонно автори кожного району розповідають про його характерні особливості, притаманні саме йому, зосереджуючи думки слухачів і на його традиційну народну культуру: вбрання, вишивка, писанки, дитячі іграшки, народні страви, ремесла тощо.

У книжці представлено цілу низку хвилюючих розповідей про народних майстрів, талант яких прославив народне мистецтво Закарпаття та підніс його до високих зразків творчості, шедеврів культури, яким може пишатися Україна. У цьому яскраво проявилася велика любов укладачів та авторів до Срібної Землі, її історико-культурної спадщини. Справді, це перша успішна спроба заповнити суттєву прогалину як у краєзнавстві та педагогіці Закарпаття, так і культурі України в цілому. Матеріали видання, написані з любов’ю про народне, невмируще, вічне, формуватимуть суспільно-історичну, національну свідомість та єдність українського народу. Вони виразно фокусують увагу читачів на актуальному сьогодні напрямі краєзнавчих досліджень, в яких оживає історія краю і робить нас її співучасниками. Відомо, що мова, культура, історія – це не тільки фундамент народу, але й духовний хребет нації.

«Скарби рідного краю» якнайкраще служать українській національній ідеї. Видання розширює пізнавальні інтереси молодого покоління до духовних надбань нашого народу, спонукає до нових напрямів краєзнавчої праці людей різних культурних вподобань. Така праця – вагома протидія різного типу фальсифікаторам української духовної етнокультури. 

Розповіді у статтях ведуться живою мовою фактів, подій та аналітики. У книжці знайдемо пояснення топоніміки назв поселень, урочищ, звичаєві обряди, побутову культуру, особливості місцевої кухні, одягу, господарювання, народних промислів – все про матеріальну і духовну культуру краян. У сукупності це піднімає національний дух, патріотизм, утверджує українство у свідомості кожного мешканця Закарпаття.

Книжка отримала схвалення Міністерства освіти України для використання в дошкільних закладах. Вона є неповторним і знаковим явищем у нашій гуманітарній національній науці, у царині українського краєзнавства і педагогіки.

Матеріали «Скарбів рідного краю»  переконують, що минулому ніколи не ввійти у безпам’ятство, що вдячність нащадків – запорука майбутнього. Варто пам’ятати, що український народ незнищенний, волелюбний, непереможний силою духу, що доводять автори рецензованої книжки. Багато матеріалів  присвячено також і бійцям, які нині захищають наші кордони від російського агресора. 

Книга – це плід довготривалої творчої праці колег-педагогів Ольги Олександрівни. Без перебільшення, видання зігріло серця усіх, хто  усвідомлює внутрішню потребу жертовного чину задля свого краю, людей, національної культури. Досвід багатьох педагогів Закарпаття, який представлено у книзі, яскраво переконує, що національно-патріотичне виховання потрібно розпочинати з наймолодшого віку.  

Тексти розповідають про неоціненний духовний скарб нації, закодований у народній творчості. Тому цілком доцільно подано легенди, перекази, пісні та інші фольклорні жанри, які доповнені запитаннями для закріплення знань, самоконтролю, помітно поліпшують інформативно-практичний аспект рецензованої книги. Використовуючи фольклор, автори добре усвідомлюють, що українська народнопоетична творчість входить до системи цінностей, що становить підґрунтя життєдіяльності, оберігає від занепаду, окреслює духовні відмінності від інших націй.  

Ольга Тимофеєва – керівник, наставник, порадник  

Багаторічна робота в Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти дала можливість  Ользі Олександрівні побувати в усіх дошкільних закладах області, добре вивчити роботу та потенційні можливості вихователів, разом із тим ознайомитися з особливостями певної місцевості та способом життя її мешканців.

Вона стала авторитетним керівником, наставником, порадником, опікуном для авторів унікального видання. Їй вдалося пропустити через свою творчу лабораторію величезний фактичний матеріал, який вона добре просіяла, провіяла, як ювелір, відсікла все зайве, запалила сяйвом коштовні грані, і залишила тільки вагоме зерно. Це зерно дало рясні сходи і достигло-з’явилося добірним урожаєм у вигляді оригінальної, довгоочікуваної і вкрай необхідної книжки під назвою «Скарби рідного краю». Ольга Тимофеєва спрямувала, скерувала, направила, націлила задуману працю у потрібному напрямку і головне – збудила душу авторів, розбурхала почуття, переконала, що вони справжні майстри своєї справи, вихователі майбутнього нації. 

Усі учасники проєкту «Скарби рідного краю» заслуговують похвали і вдячності. Ми з належною повагою ставимося до їх художніх, естетичних смаків і творчих виявів. Усвідомлюємо, скільки всього треба було опрацювати, переосмислити, не збитися на загальні фрази, вибрати найдоцільніше й найважливіше, щоб їхнє слово торкнулося дитини й запало у серце й душу кожного читача.

Дуже приємно, що до такої важливої роботи долучився й син Іван. Він випускник Вищої Школи Туризму та Екології (Суха Бескидзька, Польща). Знання мов (англійська, німецька, польська, іспанська, російська) дозволяє йому активно освоювати здобутки світової та європейської практики організації туристичної галузі й екологічної освіти. Співавтор навчально-методичного посібника з питань екологічного виховання «Кришталеві джерела» (2015) та «Скарби рідного краю» (2020).

Будучи магістром туризму і працюючи в Берліні координатором природоохоронних проєктів Східної Європи та Центральної Азії в Німецькому союзі охорони природи (NABU), він усім своїм серцем залишається в рідному Закарпатті. Знання іноземних мов дозволяє Іванові цікавитися найновішими досягненнями європейської науки і практики. Саме з висоти досягнень сучасної педагогіки і під його загальним керівництвом проходила робота з матеріалами  рецензованої книги.

Необхідно наголосити, що згадана праця має значення не лише для працівників дошкільних закладів та вчителів, але може бути використана й фахівцями як гуманітарного, так і природничого напрямів освіти та читачами різного профілю. Є всі підстави вважати, що книжка ніколи не застаріє. Її багатющий різноманітний матеріал буде спонукати до подальшої творчої роботи педагогів усіх рівнів, які мають бажання активно й цілеспрямовано працювати в напрямку національно-патріотичного виховання молоді. «Скарби рідного краю» – помітний внесок в історію української педагогіки, гідний приклад для наслідування в інших областях України.

Рецензоване видання ошатно і напрочуд вдало оформлено. Матеріали надруковано на високому поліграфічному та художньо-естетичному рівні, гарному крейдяному папері з-понад двомастами кольоровими світлинами. Взагалі, ми отримали вартісне подарункове видання, в яке вкладено багато щирої любові до Вітчизни. Це відчує кожна людина, яка ознайомиться з ним. 

Пам’ятаймо, що в дитячих душах багато закладено на генному рівні від нашої природи, нашої землі, наших батьків. Але все це треба постійно  розвивати, доповнювати, збагачувати. Цю функцію й виконуватимуть матеріали книжки. Автори-педагоги переконують, що необхідно триматися своєї родини, що сім’я і доброта, разом зі знаннями, можуть виховати дитину-патріота, вберегти її від  хибного шляху. І найголовніше – завжди залишатися українцем за своєю внутрішньою культурою.