Книжку про історію фестивалю, який став пам’ятним і знаковим для багатьох поколінь митців, написала дружина Сергія - нацуковиця, поетка Тетяна Шептицька.

Сама вона розповідає, що ідея написати книжку виникла в чомусь спонтанно, але відповідно до духу фестивалю - зробити щось прикольне і символічне чоловікові на ювілей:

-  Я спеціально опитала для проєкту "старожилів" фестивалю, деяких наших близьких друзів. Але до 55-річчя Сергія Пантюка і 25-річчя "Віршня" не встигла. Була написана лише чернетка тексту. Та воно й добре, що текст трохи влежався, додалася передмова Івана Андрусяка. Післямову написав Євген Баран.

Загалом, за словами авторки, про фестивальний рух в Україні практично немає досліджень, хіба є поодинокі статті або публікації, що з´являються як пост-релізи, одразу після події. Але вони переважно зафіксовують, що і де відбулося, хто виступив. Щодо такого довголітнього фестивалю, як "Віршень", хотілося проаналізувати його розвиток і водночас розповісти, зокрема, і не причетній публіці про те, в чому його особливість. Тим паче він давно створив власну мінісубкультуру (звичаї, байки і бувальщини, арґо).

В анотації до книжки зазначається, що Всеукраїнський фестиваль поезії і авторської пісні «Віршень» (попередні назви – «Під знаком Водолія», «Сліва-фест») став яскравим і визначальним явищем української літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст. На його сценах у різних містах України упродовж майже тридцяти років існування виступило кілька тисяч письменників, бардів, перекладачів, громадських діячів, чимало з яких здобули уже й європейського визнання та формують обличчя сучасної національної культури.

Пропоноване видання є першою серйозною спробою описати історію появи та розвиток «Віршня», який продовжує відкривати нові імена, гуртувати як молодь, так і важковаговиків художнього слова, творити модерну українську поезію. Книжка розрахована на дослідників, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться розвитком фестивального руху в Україні загалом, і сьогоднішнім поетичним життям зокрема.