Зіни, скетчі, комікси, цифрові ілюстрації, колажі, фото, відео, писані картки, вірші, Facebook-пости, Twitter- і Telegram-канали складають онлайн-експозицію, до якої увійшли 20 проєктів, відібраних редакцією Читомо за результатами попередньо проведеного open-call, та ще 14 – обраних спеціальною кураторською групою. 

Проєкт реалізується за програмою проєкту ZMINA_2_0 «Субгранти для культурних проєктів»від фонду ІЗОЛЯЦІЯ за фінансової підтримки Європейського Союзу*.

Учасниками онлайн-виставки стали: Сергій Жадан, Влада Ралко, Олександр Михед, Лариса Денисенко, Алевтина Кахідзе, Юлія Тверітіна, Олена Захарченко, Ярина Чорногуз, Ігор Мітров, Юлія Вротна, Дарина Гладун, Женя Полосіна, Юлія Вус й Іван Кипіда та інші.

Щоденники у різних стилях й форматах відображають проживання українками та українцями війни та її наслідків. Усіх їх об’єднує бажання зафіксувати цей травматичний, але неминучий для всіх нас нині досвід, що є частиною творення історії сучасної України. 

«Протягом восьми місяців повномасштабного вторгнення “Читомо” випускає матеріали, реалізовує проєкти, які висвітлюють різні сторони війни. Ми пишемо про письменників у лавах ЗСУ, книжки, що з´явилися всупереч обстрілам друкарень, перекладаємо матеріали для англомовної аудиторії, щоб про українську культуру дізнавалось якомога більше людей і за кордоном. «Ще один день: щоденники війни» стали логічним продовженням нашої діяльності. Але цей проєкт є дуже інтимним, адже щоденник – не те, чим заведено демонструвати іншим. Втім, учасники нашої онлайн-виставки вирішили поділитись особистими історіями, щоб, можливо, хтось із читачів чи глядачів проєкту зміг впізнати себе й розділити аналогічні емоції, надати їм образності. Думаю, це нині дуже важливо», – коментує координаторка проєкту Вікторія Фещук.

Онлайн-виставку «Ще один день: щоденники війни» можна переглянути за посиланням. Виставку доповнюватиме серія аналітичних матеріалів про специфіку текстових і графічних щоденників, а також про те, як написання щоденника може бути терапевтичною практикою.