Ще 2014 року у «Видавництві 21» і також у перекладі Олександра Бойченка вийшла збірка оповідань Тадеуша Боровського «У нас, в Аушвіці…», яка, за словами перекладача, «з моторошною силою відтворює атмосферу Голокосту і змальовує буття на межі в найвідомішій нацистській «фабриці смерті».

Натомість «Я звинувачую Аушвіц» – це запис розмов із дітьми євреїв, уцілілих у Голокості. Всі співрозмовники Міколая Ґринберґа народилися у повоєнні часи. Ці люди не пережили Голокост безпосередньо, але він також позначився на їхньому особистісному формуванні, на їхніх долях. «Ніхто з них особисто не ховався по підвалах і горищах від облав, не чекав із розпачем чи апатією на ліквідацію ґетто, не проїжджав у переповненому товарному вагоні через арку брами в Біркенау, не знемагав від голоду й холоду під час «маршу смерті» вглиб Німеччини, – ідеться у передмові Олександра Бойченка до українського видання. – А однак усі вони також є жертвами Голокосту. Хтось від раннього дитинства детально знав історію своєї родини, хтось до зрілого віку навіть не здогадувався про своє єврейське походження. Але уникнути травми не вдалося нікому. І в цьому полягає їхня головна спільна риса».

Сам автор також належить до цього другого покоління. «Героїв моєї книжки поєднує те, що їх, як і мене, виховували люди, вцілілі в Голокості. А також те, що ми – євреї, і нас мало не бути, бо мало не бути вже й наших батьків, – говорить Міколай Ґринберґ в авторській передмові. – Ще нас поєднують наші родинні доми, застиглі в тіні великої жалоби. Смуток був їхнім непозбутнім складником, який часто залишався в позасловесній царині».

Книжка «Я звинувачую Аушвіц. Родинні історії» про те, як вижити тим (і з тими), хто вижив. Вона є результатом багаторічної роботи Міколая Ґринберґа з колективною травмою, подрібненою на особисті. Власне, ця книжка про те, як працює травма і як працювати з травмою – зокрема для того, щоб жити далі.

Сторінка книжки на сайті «Видавництва 21»: https://books-xxi.com.ua/products/ya-zvinuvachuyu-aushvits

Довідка про Міколая Ґринберґа.

Міколай Ґрінберґ (нар. 1966).

Фотограф і письменник, за освітою психолог. Багато років займається проблематикою та історією польських євреїв ХХ століття, застосовуючи передусім діалогічний метод, що дозволяє пізнати і зрозуміти історії та переживання інших людей. Автор фотоальбомів «Багато жінок» (2009) і «Аушвіц: що я тут роблю?» (2010). Виставляв свої роботи в галереях по всьому світі. Записав і видав три збірки розмов: «Уцілілі в ХХ столітті» (2012), «Я звинувачую Аушвіц. Родинні історії» (2014) та «Книга Виходу» (2018). Остання здобула нагороду книговидавців «Варшавська літературна прем’єра». Також автор тому оповідань «Рейвах» (2017), який потрапив до фіналу найпрестижнішої у Польщі літературної премії Nike. Найновішою на сьогодні книжкою Міколая Ґрінберґа є збірка оповідань «Довірливе» (2020).