Вона є завершальною частиною диптиху пізнавальних книжок про аудіо-візуальне сприйняття світу. Перша книга «Голосно, тихо, пошепки», яка вже встигла вийти у Франції, Іспанії, Японії, Китаї і Бразилії, була присвячена слухові, звукам і тиші, друга – «Я так бачу» – розповідає про зір і бачення, про видиме і невидиме.

«Я так бачу» - унікальне видання про те, що ми можемо бачити очима, і про те таємниче, невидиме для ока, яке пробуджує в нас цікавість до Всесвіту і до власної сутності.

«Яка будова наших очей? Скільки кольорів ми здатні бачити? Хто має найкращий зір на планеті? Які візуальні символи оточують нас щодня і що вони означають? Як не заблукати в світі, не бачачи його? Ці та багато інших питань і фактів переплітаються в книзі з роздумами про філософське бачення світу та про речі важливі, але мало помітні, - розповідають автори книжки Романа Романишин та Андрій Лесів. – Героїня книги загляне в окуляр мікроскопа і телескопа, подивиться на світ очима різних тварин, приміряє десятки окулярів, а згодом зустріне когось особливого, хто навчить дивитися на світ не лише очима, а й відчути його на дотик, слух, запах, смак».

Наскрізним візуальним елементом у книзі є крапка. Вона є і Сонцем, і зіницею, і крапкою в шрифті Брайля, горошком на сукні чи зіркою в нічному небі.

«Я так бачу» розповідає нам про те, що декому, аби краще бачити, потрібні окуляри, а незрячі потребують спеціального шрифту і символів, аби читати і орієнтуватися в просторі.

Гортаючи нову книжку, яка є логічним продовженням книжки «Аґрафки» про слух «Голосно, тихо, пошепки», ви дізнаєтеся, як бачать цей світ птахи і звірі, які живуть поруч із нами, як художники створюють оптичні ілюзії, скільки мільйонів відтінків здатне розрізнити людське око і як бачить світ новонароджене маля.

Інформація: Видавництво Старого Лева