З початку повномасштабного вторгнення митці та мисткині опинилися в ситуації, коли мистецька практика видавалася привілеєм, а реальність переважила всі спроби її опису. Хтось із них вибирав волонтерство без матеріального виробництва, ставав військовим, хтось спрямовував свої зусилля на гуманітарні проєкти, хтось продовжував щоденну художню практику, щоб фіксувати довколишні зміни й відчуття часу. Багато художників і художниць на той момент втратили свої роботи, роботи друзів та власні майстерні. Це посилювало відчуття незворотності та втрати. У такій ситуації матеріальне виробництво стало способом протидії і свідченням війни. 

У просторі виставки кожен з авторів і авторок присутній не тільки через роботу, а й через власну історію, що дозволяє ширше зрозуміти умови, в яких ці роботи стали можливими. Присутність війни відчувається в них через матеріал — рваний папір, бетон, вишивку на тканині чи пакеті, дім із піску та скла, крихти землі та необроблене дерево. Все це — способи оприсутнення війни й акти непокори несправедливості й насиллю, через які життя пульсує на противагу порожнечі відсутності.

Ця виставка — спроба зібрати докупи річні спостереження й розмови про досвіди, відчуття і практики, якими послуговувались українські митці та мисткині від початку повномасштабного вторгнення Росії. Куратори виставки: Олександр Соловйов, Наташа Чичасова.

Виставка триватиме з 20 квітня до 30 липня 2023 року.

Графік роботи: середа–неділя, з 12:00 до 20:00. У день відкриття, 20 квітня, виставка працюватиме з 16:00 до 20:00.