Відповідна точка сюжету – 1858 рік. По всій Європі король вітер свободи, однак у Болоньї досі діє влада Папи. В єврейському кварталі міста стоїть нечувана подія: в будинку одного подружжя вдираються папські солдати. Виявляється, що їхнього семирічного сина ще немовлям таємно хрестила служниця, і, згідно з папським законом, дитину потрібно забрати за католицьке виховання. Хлопчик опиниться в епіцентрі боротьби, що набуває політичного виміру. З одного боку цього зіткнення опиниться розлюченими батьки та міжнародна єврейська спільнота, а з іншого – Папська держава, яка за будь-яку ціну хоче довести власність.

Сценарій написано на основі книги Даніеле Скалізе «Справа Мортарі: правдива історія єврейського хлопчика, викраденого Папою», що заснована на реальних подіях, які мали значний вплив на процес об’єднання Італії та падіння Папської держави.

Світова прем´єра фільму відбулася в основному конкурсі Канського кінофестивалю 2023 року. Стрічка була також представлена ​​в програмах Міжнародного кінофестивалю в Торонто (TIFF) та Нью-Йоркського кінофестивалю. У 2024 році «Викрадений» був номінований на престижну премію «Сезар» у категорії «Найкращий іноземний фільм».

На батьківщині фільм отримав відзнаку професійної спільноти та критиків, отримавши п’ять нагород премії «Донателло» від Академії італійського кіно (за найкращий адаптований сценарій, роль художника-постановника, дизайн костюмів, гри і зачіски), а також отримав відзнаку Італійського національного синдикату кіножурналістів (за найкращий фільм, режисуру, сценарій, головну жіночу роль, чоловічу другу). плану, монтаж та Нагороду імені Ґульєльмо Біраґі).

Стрічка отримала високі оцінки критиків та глядачів. Рейтинг фільму на IMDb становить 7 з 10, на Rotten Tomatoes — 86% із відзнакою «Сертифікована свіжість», яка присуджує фільму з найкращими рецензіями, на Metacritic — 82 зі 100, а на Letterboxd — 3,5 з 5.

Відомий британський журнал Empire назвав стрічку «приголомшливо красиво», авторитетна газета Los Angeles Times відзначила, що це – «першокласний фільм, який не повинен пропустити жоден справжній кіноман» , а The Guardian стверджує, що «це вже схоже на класику» .