Під Варшавою потрапив у німецький полон. Утік. Дістався додому, а рідне місто Гродно під радянською владою. Вже як червоноармієць знову йде на війну, — розповідає білоруський письменник Валентин Дубатовка, 54 роки, про головного героя своєї повісті "Чужий".

Книжка отримала премію "Воїн світла". Літературний конкурс — на честь героя Небесної сотні, білоруса Михайла Жизневського. Нагороджують кращі прозові твори білоруською й українською мовами, в яких герої відстоюють ідеали свободи, справедливості й гуманізму.

— Кастусь Савчик тікає з Червоної армії, йде в ліс воювати із нацистами і радянськими партизанами. Боротьба триває до 1949‑го, — продовжує Валентин Дубатовка.

— Спілкувався з тими, хто пережив червоний терор на Західній Білорусі у 1940-х. У ХХІ столітті вони бояться розповісти навіть дітям, що їхніх рідних убивали радянські партизани. А іменами тих, хто знищував цілі села, режим Лукашенка продовжує називати вулиці. В своїй країні жертви радянської влади залишаються чужими, як і герой книжки.

Нагороду "Воїн світла" вручають біля пам´ятника Михайлу Жизневському на вул. Михайла Грушевського в Києві.

Серед українських авторів відзначили 32-річного Артема Чеха. 14 місяців служив у мотопіхотному батальйоні в Попасній на Луганщині. Воєнний щоденник став основою його книжки "Точка нуль".

— Через рік після Майдану почалася війна. Мені було незручно перед хлопцями на фронті, що я сиджу в тихому Києві. Тому й пішов на війну добровільно, — каже Артем Чех. — Починав писати книжку ще в навчальному центрі перед поїздкою в АТО. Не припиняв протягом усієї служби. Розповідаю 64 історії про солдатський побут. Читачам цікавіше знати про життя в окопах, а не бої. Назбирав матеріалу на багато таких книжок, але ще не настав час видати. Суспільство не готове слухати про війну таку, яка вона є.

Премію "Воїн світла" вручають із 2016 року. Грошової виплати вона не передбачає.

Ася ПРОКАЄВА