Але фільм про нього зробили не американці, а французи. Тому в них він вийшов дотепний. На Фантомаса приходили не тільки боятися, але й поржати. Нам потрібен цей образ. Він хоче перемогти страхом, але ми з нього сміємося, тому не може нас подолати, — письменник Юрій Андрухович, 54 роки, розповідає про назву нової книжки "Тут похований Фантомас". Збірку колонок презентував 11 лютого в столичній книгарні "Є".

Тут тісняться понад три сотні відвіду­вачів. Більшість не потрапили до зали презентації. Слухають її з колонок.

— Цікаво було, що пишуть у російській "Вікіпедії" про тебе. Нічого видатного не знайшов про Андруховича. Зате є про Жадана. Один із критиків пише: "Ну, почему он, блин, хохол? Почему в России нет своего Жадана? Он наш до боли. Его герои — наши знакомые, весь его бред — родной бред". Тобі шкода, що ти не їхній? — веде зустріч публіцист Микола Рябчук, 61 рік.

— Пишаюся, що про мене такого не пишуть. Справа не в авторах, а в ненастанному будуванні росіянами "русского мира". Це відчував у Москві на вищих літературних курсах у 1989–1991 роках. Російські однокашники ніколи не називали мене інакше ніж "западно­украинский писатель". А не просто український. Я ж ні про кого з них не говорив "северорусский". Вони помітили для себе: чужий. А Сергій цю теорію руйнує. Бо якого біса, він родом зі Старобільська, живе в Харкові. Це їх дратує. Вдаються до махінації. Коли його книжку "Депеш мод" видали в Росії, то наче забули, що оригінал написаний українською, — відповідає Андрухович.

— 15 років тому в мене заповідався бурхливий любовний роман з Росією. Амбітне видавництво "НЛО" 2001-го видало "Московіаду", згодом — "Перверзію". Якось власниця звернулася з радикальною пропозицією, щоб я передав її видавництву ексклюзивні світові права. Це означає, що нового українського письменника Москва пропагує у світі. Це було великою образою. Цієї схеми не прийняв. Вони надалі демонстрували холоднечу. Через рік у мене такі стосунки склалися з німецьким видавництвом. Жартував, що я відмовився від Митного союзу, а вступив до Європейського. Кілька тижнів тому вийшла "Перверзія" у французькому "Чорним по білому". Воно зацікавлене видавати сучасних українських авторів.

Півтори години Андрухович роздає автог­рафи. Книжка "Тут похований Фантомас" вийшла у видавництві "Дискурсус". Коштує 50 грн.

— Продали майже всі книжки Андруховича, що мали в асортименті. Стільки людей, бо давно його нічого не було. Хай там кажуть, що українці погано купують і читають. А вони готові читати українське, — говорить Катерина Федоренко, 57 років, директор мережі книгарень "Є". — Не стало гірше з продажами, попри кризу. Багато з´явилося перекладів, автобіографічних повістей про Стіва Джобса, Тоні Блера. Добре йдуть про Майдан і Небесну сотню. Лідер продажів — Ліна Костенко. Її збірка "300 поезій" не сходить із "топ 20" кілька років. Покупець постійно бере з полички. На жаль, торік не стало Рея Бредбері, то його книжку почали купувати. Так само з Лишегою та Скрябіним.

О 21.00 книгарню готуються зачиняти. До магазину заходить нардеп Юрій Луценко. Разом з Андруховичем від´їжджають у чорній "Тойоті".

Ольга БОГАЧЕВСЬКА