Один з авторів книги – Андрій Світлинець – розповів, що праця відображає історію одного з найбільш древніх монастирів, який дійшов до наших днів. «Це легендарний храм, перші згадки про який належать до 1705 року. Монастир було засновано у важкий період релігійної війни на Закарпатті, протягом історії місцеві мешканці відроджували його двічі після руйнувань, ревно охороняли це місце від зазіхань», — зауважив А. Світлинець.

Ще один співавтор книги Сергій Канайло зізнався, що написання праці давалося морально важко, адже, наприклад, в історії монастиря були трагічні сторінки, коли монахинь виганяли з їхніх обитель. «Дякую місцевому населенню, науковцям та духовенству за сприяння у зборі матеріалу. Сподіваюся, нам вдалося передати ту піднесену духовну атмосферу, яка панує у монастирі», — розповів С. Канайло.

Отець Володимир Приймич наголосив, що у монастирі рятуються від біди і горя люди, які потребують духовної підтримки. «Хочу побажати історикам, які описали частку духовного життя, сили і Божої допомоги для наступних праць. Досліджена ними історія нашого монастиря свідчить про нашу віру, нашу духовність, силу і велику благодать», — каже духівник.

Михайло Сирохман, викладач художнього інституту, мистецтвознавець зауважив, що автори книги — історики за покликанням. «Це їхнє дослідження вже другого закарпатського монастиря (раніше вийшла книга про храм у с. Приборжавське), — повідомив науковець. — Монастирі — це триваюча у часі духовна пісня, яка не переривається. Тому презентоване дослідження має значну і багатосторонню цінність. Сподіваюся, що це не остання праця Андрія Світлинця та Сергія Канайла».

До книги увійшли спогади монахинь про важкі 40-50-ті роки. «Ми зачитували монахиням вголос записані від них спогади. Монахині, слухаючи, заплакали, і це була найкраща похвала для нас, адже це означає, що нам вдалося передати атмосферу описаних подій», — розповів Андрій Світлинець.

Інформація: Ужгород.net.ua