Re: цензії
- 15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяКоли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
- 14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник«Ятаган» змушує замислитись…
- 14.11.2026|Пауліна МалохлєбПольська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 12.11.2026|Тетяна ГрабМісце сили у Сан-Фурсиско
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
- 26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
- 23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяЖити, поки життя триває
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Авторська колонка
Рок-н-рол, Камю і Лобановський
Останнім часом, коли війна визначає не лише політичний порядок денний, але й значною мірою літературний, усе частіше можна почути нарікання на одноманітність сюжетів, повторюваність тем і майже обов’язкову присутність автофікшну.
Втім, сама поява таких дискусій свідчить про важливу річ: суспільство, попри загрозу знищення і щоденний досвід війни, не відмовляється від культури, продовжує читати книжки й вимагати від них не лише чесності, але й художньої новизни.
Так, наприклад, «Рок-н-вірші» Романа Лябиги – це не просто збірка поезій, а своєрідний поетичний альбом, у якому музика, література, історія, філософія, спорт і особиста пам’ять зливаються в єдиний простір. По суті, це велика композиція, де кожен розділ виконує роль окремого треку, а всі разом утворюють концептуальний рок-альбом про людину, її пам’ять і віру. У цьому альбомі поруч існують Pink Floyd і біблійні псалми, Курт Кобейн і Альбер Камю, родинні спогади й сучасна війна. А ще ж з’являються Лобановський, Блохін, Беланов, Шевченко, Мессі! Особливо показовою є постать Валерія Лобановського, бо наразі він постає не лише видатним тренером, але й символом українського характеру – дисциплінованого, наполегливого, здатного перемагати значно сильніших суперників. У певному сенсі Лобановський тут виконує ту саму роль, що Камю у філософському вимірі чи рок-н-рол у культурному.
До речі, у цій збірці навіть рок-н-рол – не декоративний фон і не ностальгія за юністю. Він виступає способом мислення, окремою формою світогляду. Саме через рок-н-рол автор говорить про свободу, бунт, самотність. У його поетичному просторі гітарний риф стає майже філософською категорією, так само, як Альбер Камю – у відповідному розділі, де автор вступає в своєрідний діалог із клясиком екзистенціалізму. Камю тут стає співрозмовником сучасної людини, яка так само опиняється перед абсурдом історії, війни й смерті. І поетичні варіяції на теми «Стороннього», «Чуми» чи «Вигнання і царства» при цьому перетворюють прозові сюжети на особистий досвід.

Водночас книжка не обмежується інтелектуальними рефлексіями, і значне місце в ній посідає пам’ять – родинна, історична, національна. Ну й, звісно, кохання, куди ж без нього у цій самій пам’яті поколінь. «Бетті Пейдж помолодшала мов, ожила? / Ні, ти інша і навіть краща! / Закохався у тебе, зізнаюся, я, / Із Орджонікідзе Даша». Можливо, особиста історія тут і не постає частиною великої історії народу, але приватна пам’ять про «живе» життя точно стає формою культурного спротиву забуттю. Так само, до речі, як і футбол, про який вже була мова. Для автора – це не просто гра. Це ще одна форма колективної пам’яті, міфологія поколінь, територія спільних емоцій і перемог.
Мабуть, саме тому «Рок-н-вірші» важко звести до якогось одного жанру. Це водночас поетична антологія, музичний плейлист, родинний архів, футбольний альманах і філософський щоденник. Усі ці складники утворюють живий, багатоголосий світ, у якому рок-н-рол, Камю і Лобановський виявляються не такими вже далекими один від одного. Адже кожен із них по-своєму говорить про свободу, вибір і людську гідність. І саме ця віра в людину – попри війну, втрати, абсурд і хаос – є головною мелодією книжки Романа Лябиги.
Коментарі
Останні події
- 17.11.2026|09:06Серед рядків – нових і давніх (Фрагменти з написаного)
- 15.11.2026|06:56Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
- 12.11.2026|20:47Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
- 09.11.2026|15:19У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
- 09.11.2026|06:48«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
- 08.11.2026|22:31У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
- 06.11.2026|15:5110 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
- 06.11.2026|15:39В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
- 06.11.2026|15:32У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
