Re: цензії
- 15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяКоли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
- 14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник«Ятаган» змушує замислитись…
- 14.11.2026|Пауліна МалохлєбПольська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 12.11.2026|Тетяна ГрабМісце сили у Сан-Фурсиско
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
- 26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
- 23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяЖити, поки життя триває
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Авторська колонка
Дорога Україно!
Що ж це наробили з Тобою?.. У що перетворили чисту синяву небесних висот Твоїх, білі хмари, родючі землі, з ароматом пшеничних полів?..
Нині хмари Твої проливають сльози… Окутуючи туманом вибухи снарядів, полум’я ракет, що встромляються в Твої груди, намагаються загасити вогонь кривавої війни холодними дощами, ніжною мрякою… Земля ж Твоя, просякнута кров´ю синів - героїв, хоробрих доньок, невинних немовлят, все терпляче мовчить, закарбувавши ім’я Твоє на скрижалях Вічної Слави історії Людства …
Нині разом з хмарами проливає сльози і все Людство, що прокинулося від урагану непохитної сили Духу Твого, в потрясінні згадавши, відчувши глибокий, забутий біль… Це — застарілий, тисячолітній біль… Це — сльози століть, плач за втраченими, загубленими злом і насильством одвічними цінностями — глибокою людяністю, духовністю, милосердям… Це — сльози багатотерплячої, стародавньої Пам’яті Історії, що оплакує геноцид Ходжали, Агдабан, Хатинь, Ван, Голокост, Сребреницю...
Бережи себе, Україно! Це священна війна воєн — Велика Битва проти зла і насильства! Це поєдинок лазурної хмарини з вогняним снарядом, протистояння сліз і кулаків — доленосна битва в ім’я Людини і Людства…
Не падай духом, Брате мій дорогий! Нині весь Світ омивається солоними ріками сліз, що проливаються за відважними синами і доньками Твоїми, за квітучими містами і селами, що перетворилися на спопелені вогнем руїни… Звільняється Він нині від старої скверни наносних, грубих, фальшивих цінностей, спрямованих на знищення всього людського…
Не горюй, Сестро… знай, що безмовний стогін скривджених душ великих синів Твоїх, геніїв художнього Слова — Гоголя, Булгакова, Довженка, славної доньки Лесі Українки, блукаючих вечорами вулицями Києва в беззвучності сумного заходу сонця, чуємо і ми… Разом з Тобою відчуваємо і ми той біль, яким пронизані рядки, написані великим українцем — Тарасом Шевченко із самовідданою синівською любов’ю до Тебе, все захоплюючись і пишаючись Твоїм неймовірно мужнім, непохитним, вільним Духом…
Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
Коментарі
Останні події
- 17.11.2026|09:06Серед рядків – нових і давніх (Фрагменти з написаного)
- 15.11.2026|06:56Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
- 12.11.2026|20:47Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
- 09.11.2026|15:19У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
- 09.11.2026|06:48«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
- 08.11.2026|22:31У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
- 06.11.2026|15:5110 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
- 06.11.2026|15:39В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
- 06.11.2026|15:32У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
