Глибокий зміст 163-сторінкового видання влучно передає картина французького художника Едгара Деґи «Абсент», яка використано в оформленні обкладинки книжки. Полотно, на якому зображена змучена життям  пара, яка сидить у кав’ярні і потягує абсент, відображає  втрату надії та самотність людини у великому місті.  

Книгу видала Спілка українських письменників Словаччини, членом якої є автор. Іван Яцканин  входить і до Національної спілки письменників України. Народився літератор 28 серпня 1950 р. в лемківському селі Ряшів. Відомий читачам як  прозаїк, перекладач, публіцист. 

Як зазначає Дмирто Павличко у післямові до книжки, Івана Яцканина неможливо приписати до жодної школи української сучасної прози. Він реаліст, але з домішкою імпресіонізму. Є не поспішливість у манері письма, звернення до народного афористичного вислову, малюнки природи, зрештою, схоплений потік мислення його персонажів, що біжить головним чином у руслі філософських оцінок людського буття. Творчість  Івана Яцканина, якщо брати часові рамки життя героїв його оповідань, уміщується у другій половині ХХ ст., захоплює і наші дні, та є в ній незаписана, але відчутна глибина минувшини. Більшість  його персонажів селяни або міщани, що тужать за своїм селянським дитинством, але разом із тим героями його оповідань виступають митці, люди інтелектуальної сфери, він вдивляється в їхні образи, оцінює їх з позиції людяності, не обходячи  предмети їхньої професійної характеристики. Вміння письменника бути не тільки дзеркалом свого персонажу, а співрозмовником, партнером, зрештою, коментатором подій, у яких він, автор, участі не бере, - це дивовижне мистецтво Івана Яцканина.

На фото: Іван Яцканин