Електронна бібліотека/Поезія

так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
СкорописСергій Жадан
Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
Лиця (новела)Віктор Палинський
Золота нива (новела)Віктор Палинський
Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Завантажити

Мене на площу привели для страти,

я ледь дійшов з розбитими ногами…

У вічі пильно подивився кату,

і відповідь отримав батогами.

 

Навколо раптом все зареготало,

коли із натовпу каміння полетіло…

Одразу сонце зовсім чорним стало,

неначе в небі вирили могилу.

 

На мене насувався подих зламу -

розчавили, принизили, зламали…

Але я відчував флюїди мами -

в її обійми заповзав, як равлик.

 

А потім все замовкло, оніміло -

хтось вимкнув регіт бісових симфоній!

Мов човен, пропливало мертве тіло

в калюжі теплій і такій червоній…

 

Та раптом дівчинка - руда, як сонце,

питає тихо, чи я буду пити,

так очі світяться, неначе два віконця…

Я зрозумів, що буду далі жити.

 

Але тягар образ з плечей я скинув -

вони ж не знали, що було робити…

Засяє знову сонце в небі синім,

щоб просто жити…

Жити і любити.



Партнери