
Електронна бібліотека/Проза
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
рівно навпаки. Його прізвисько було Ганнібал Електор, а ім’я закінчувалося на рон. І його багато хто боявся і ненавидів, адже в того був непересічний інтелект і незвичайна гострота думки на пару з диво підсвідомим здогадом, неповторна ерудиція, а ще автомат Beretta AR 70\90, кулемет М60, HK MP7, гвинтівка SIG 550, дробовик РМБ-93, дві лимонки, фінка, ціаністий калій – не для себе, – Кольтик Кобра на гомілці і жілєтко в шкарпетці, і зв’язки в Києві. Він був вповні людиною з літери А, в усіх відношеннях. А починалося його ймення на МИ.
Ганнібал Електор релаксував зі змруженими очима, злегка погойдуючись на гамаку під вербами, в такт New Age з динаміків смартбука, коли раптом – згадане шосте відчуття ? – вчасно прилинув на землю, щоб знову від неї відірватися. New Age таки вже настав, помислив політолог, млинкуючи густий і довгий до Адамового яблука козацький вус, солодко бачачи, як висока вродливиця, в душераздірающім декольте, вбиваючи атоми прохолодного осіннього повітря наповал формами і рухами чуттєвих стегон, скануючи його ще за пороги метражу масним поглядом, під пахвами несучи кряків.., нарешті зближується з ним майже впритул.
З емпатичним болем в очах він вислухав до кінця епохальну гризоту села Коноплянівки і благання-пропозицію Ларіски Старалєтки, що зазомбувала вона не затиняючись від Юрка, а коли вона закінчила, пообіцяв все владнати, якщо… вона, Ларіска Старалєтка, відкриє йому деталі свого життя, хитро і водночас лагідно осміхнувшись при цьому.
І Ларіска собі хитро усміхнулась, і зробила дарувальний жест в бік Ганнібала, що складався в неї з двох симпатичних біленьких, грубеньких, гладеньких качечок. Ганнібал не вдавав з себе Скруджа Макдака, прийняв її подаруночки заохотки. Кря-кря-кря…
Коли наступного дня, до полудня, Ларіска вернулася в своє село, без качечок.., в яскраво гарному настрої, аж зовні помолоділа на років п’ять, Юрко Листоноша вдав, що абсолютно не надає уваги її трошки роздертому топику в грудній частині. Ні.
Дива не трапилося – Юрко переміг, на виборах у селі. Значно більш ніж переконливо він розбив в пух і прах усіх конкурентів, з якими ще зовсім-зовсім недавно йому годі було тягатися. Переміг – адже він герой-! – адже це він врятував селян і їх челядь від «чотириногих демонів», « тузиків роду проклятого, Баскервілів, модифікованих тварей», це він так владнав, що село спізнало знову спокій та омріяну дружбу з вічним альянсом; і, найголовніше – поза всякими сумнівами – він зміг довести, що той таємничий злоякісний Кашперєк – то група тих самих улюбленців і висуванців односільчан, що, лукаві виродки-запроданці, пащами кількох загіпнотизованих звірюк, діяли окремо один від одного, з одною ціллю – навести стріли один на одного і так аж допоки, дурний, згорьований і зажуганий люд… Шоб їм повилазило !! Ноги їхньої більше тут не буде, а коли буде, то безногі в селі появляться. Бігме.
Якось, рік по тому, дружина новоспеченого голови сільської ради Коноплянівки, друга дружина – перша покинула голову, вже, добросерда і помічна, після виборів – Юрко таки більше не зміг вдавати постійну сліпоту через драні топики, спіднички, трусики і, як наслідок – появу цілого гардеробу до пори, до часу нових, модних, дорогих і не роздертих топиків, спідничок і трусиків, однак Ларіска не пропала, кажуть добрі люде.., в ній відновилось почуття суспільної значимості, і, зрозуміло, тупі, невдячні заздрісники, моралізатори і інсинуатори з Коноплянівки дідька лисого їй після цього подарують – первинну інакшість…, - так от, якось друга дружин Юрка, Орися, зайшла в комору за слоїком помідорів і несподівано надибала на дивну схованку. Хоча вона ішачила за ішака і двох волів+верблюд, та жінка в ній ще остаточно не вивелася, а відтак – кішка. Коли та схованка, за горами мішків з картоплею і плетених кошиків з усякою всячиною, їй піддалася (дерев’яні двері на защіпці) – вона, в сирій, затхлій кімнатчині два на два, побачила на землі накреслену вапном пентаграму, в колі, невідомого походження синій напій в графині і мечете, скроплений моторошно червоним, на підлозі. А над центром сігіла (?) звисав, підвішений на мотузці головою вниз, мертвий качур.
Останні події
- 24.04.2025|19:16Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
- 24.04.2025|18:51Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
- 21.04.2025|21:30“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
- 18.04.2025|12:57Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
- 14.04.2025|10:25Помер Маріо Варгас Льоса
- 12.04.2025|09:00IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»
- 06.04.2025|20:35Збагнути «незбагненну незбагнеж»
- 05.04.2025|10:06Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
- 05.04.2025|10:01Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
- 05.04.2025|09:56Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію