Електронна бібліотека/Проза

АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Завантажити
« 1 2 3

рівно навпаки. Його прізвисько було Ганнібал Електор, а ім’я закінчувалося на рон. І його багато хто боявся і ненавидів, адже в того був непересічний інтелект і незвичайна гострота думки на пару з диво підсвідомим здогадом, неповторна ерудиція, а ще автомат Beretta AR 70\90, кулемет М60, HK MP7, гвинтівка SIG 550, дробовик РМБ-93, дві лимонки, фінка, ціаністий калій – не для себе, – Кольтик Кобра на гомілці і жілєтко в шкарпетці, і зв’язки в Києві. Він був вповні людиною з літери А, в усіх відношеннях. А починалося його ймення на МИ.

Ганнібал Електор релаксував зі змруженими очима, злегка погойдуючись на гамаку під вербами, в такт New Age з динаміків смартбука, коли раптом – згадане шосте відчуття ? – вчасно прилинув на землю, щоб знову від неї відірватися. New Age таки вже настав, помислив політолог, млинкуючи густий і довгий до Адамового яблука козацький вус, солодко бачачи, як висока вродливиця, в душераздірающім декольте, вбиваючи атоми прохолодного осіннього повітря наповал формами і рухами чуттєвих стегон, скануючи його ще за пороги метражу масним поглядом, під пахвами несучи кряків.., нарешті зближується з ним майже впритул.
З емпатичним болем в очах він вислухав до кінця епохальну гризоту села Коноплянівки і благання-пропозицію Ларіски Старалєтки, що зазомбувала вона не затиняючись від Юрка, а коли вона закінчила, пообіцяв все владнати, якщо… вона, Ларіска Старалєтка, відкриє йому деталі свого життя, хитро і водночас лагідно осміхнувшись при цьому.
І Ларіска собі хитро усміхнулась, і зробила дарувальний жест в бік Ганнібала, що складався в неї з двох симпатичних біленьких, грубеньких, гладеньких качечок. Ганнібал не вдавав з себе Скруджа Макдака, прийняв її подаруночки заохотки. Кря-кря-кря…
Коли наступного дня, до полудня, Ларіска вернулася в своє село, без качечок.., в яскраво гарному настрої, аж зовні помолоділа на років п’ять, Юрко Листоноша вдав, що абсолютно не надає уваги її трошки роздертому топику в грудній частині. Ні.
Дива не трапилося – Юрко переміг, на виборах у селі. Значно більш ніж переконливо він розбив в пух і прах усіх конкурентів, з якими ще зовсім-зовсім недавно йому годі було тягатися. Переміг – адже він герой-! – адже це він врятував селян і їх челядь від «чотириногих демонів», « тузиків роду проклятого, Баскервілів, модифікованих тварей», це він так владнав, що село спізнало знову спокій та омріяну дружбу з вічним альянсом; і, найголовніше – поза всякими сумнівами – він зміг довести, що той таємничий злоякісний Кашперєк – то група тих самих улюбленців і висуванців односільчан, що, лукаві виродки-запроданці, пащами кількох загіпнотизованих звірюк, діяли окремо один від одного, з одною ціллю – навести стріли один на одного і так аж допоки, дурний, згорьований і зажуганий люд… Шоб їм повилазило !! Ноги їхньої більше тут не буде, а коли буде, то безногі в селі появляться. Бігме.
Якось, рік по тому, дружина новоспеченого голови сільської ради Коноплянівки, друга дружина – перша покинула голову, вже, добросерда і помічна, після виборів – Юрко таки більше не зміг вдавати постійну сліпоту через драні топики, спіднички, трусики і, як наслідок – появу цілого гардеробу до пори, до часу нових, модних, дорогих і не роздертих топиків, спідничок і трусиків, однак Ларіска не пропала, кажуть добрі люде.., в ній відновилось почуття суспільної значимості, і, зрозуміло, тупі, невдячні заздрісники, моралізатори і інсинуатори з Коноплянівки дідька лисого їй після цього подарують – первинну інакшість…, - так от, якось друга дружин Юрка, Орися, зайшла в комору за слоїком помідорів і несподівано надибала на дивну схованку. Хоча вона ішачила за ішака і двох волів+верблюд, та жінка в ній ще остаточно не вивелася, а відтак – кішка. Коли та схованка, за горами мішків з картоплею і плетених кошиків з усякою всячиною, їй піддалася (дерев’яні двері на защіпці) – вона, в сирій, затхлій кімнатчині два на два, побачила на землі накреслену вапном пентаграму, в колі, невідомого походження синій напій в графині і мечете, скроплений моторошно червоним, на підлозі. А над центром сігіла (?) звисав, підвішений на мотузці головою вниз, мертвий качур.

































« 1 2 3

Останні події

24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
21.04.2025|21:30
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса
12.04.2025|09:00
IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»
06.04.2025|20:35
Збагнути «незбагненну незбагнеж»
05.04.2025|10:06
Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
05.04.2025|10:01
Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
05.04.2025|09:56
Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію


Партнери