Електронна бібліотека/Проза

СкорописСергій Жадан
Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
Лиця (новела)Віктор Палинський
Золота нива (новела)Віктор Палинський
Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
Завантажити
1 2 3 »

нищив рухоме майно, обіцяючи відшкодувати з лишком, якщо переможе. Вранці караульщики прокидалися ніби зі страшного бодуна, геть нічого не пам’ятаючи про події останньої ночі.
Пахло відвертою сатанинщиною.
Пішло друге коло різанини, а до дня вибору (рокового ?) ще часу о-го-го. Нещасні направду вже були готові віддати не лише голос за потойбічного Кашперюка, і навіть потай від своїх лідерів-висуванців, вночі на стінах, аби попередити лихо, писали власною кров’ю, широченними буквиськами, що готові будуть це зробити, лиш, падло, прошу-ті, - перестань різати годувальників і вийди з підпілля. І відшкодуй-те збитки сповна. Пане Падло. Будь-ласка. Церква, і та, що в одному куті села, і та, що в другому, і третьому, четвертому, п’ятому, шостому.., щодня була забита до краю, люди безперестанно вимолювали Божої Ласки, Помилування і випрошували прощення за всі гріхи, які колись чинили. В Отців вуха червоніли, в’янули і шелестіли. Село відтоді не зробилося надто дружнішим, більш згуртованим, клановість давала про себе знати у найнеочікуваніших випадках, але певні зрушення у бік загального примирення стихійно відбувалися.
Серед коноплянівців – і серед числа таких самих жертв – знайшовся якось один добродій – ні, то не був дільничний – тому було до лямпочки.., той був хоч і місцевий, але мав прив’язку до ще трьох сіл, крім рідного-ріднесенького, тому оселю завчасно продав ще набагато раніше –то був Юрко Листоноша – власне, листоноша. У Юрка Листоноши, крім спільної біди, була на осібну втіху неділима дружина, діва порядної вроди , як на село, непорядного «дівокування» , як на село. Звали її Ларіска Старалєтка. Та все ж, я наполягаю, даруйте, поза безсумнівно вагомим розумінням села в тонкощах психофізіології і з елементарної поваги до нього, видавалася вона – Старлєткою. І от цю дівку-бранку, яку і зараз брав би кожен, в лісі і на полі, і де завгодно, від синка до діда, цю локальну і довколалокальну секс-бомбу, цю міс січень-грудень-кожен-рік-і-високосний-також Плейбойко (куди і на що (нащо ?) дивляться непроворні селекціонери дідугана Х’ю ?) той непутящий, боягузливий Юрко Листоноша з розважливими очима відрядив в сусіднє село Маківці з грандіозною за замислом місією, як він їй скрадливо натякав і недоговорював. З легкої руки його залізного слова, Ларіска вперше за три роки знову обула високі шпильки і взагалі вперше (а їй до того навіть цього і не треба було… - все й так було на естета і кадета любо) в житті вдягла дуже відвертий топ, кольору спалаху на сонці (сонця !). Ну і, ясна річ, - куди ж без неї ? – міні, в час максі. Село теж живе в цьому міленіумі за принципом максі, нехай і коли-не-коли в зворотному напрямку, але ж від перестановки доданків… Розпустила нафік косу, розпалила (нафік ?) пожухлі за останні кілька років шлюбу з Юрком Листоношею гарні великі блакитні оченята, і так, що півсела мало не спалила…, а інша половина села – її мало не тойво… теж спалила. І, за настановою благовірного, прихватила двох качок.
Водій перевізної німецької чортопхайки, передній інтер’єр якої нагадував каплицю, після довгих і тяжких хвилювань й спонукань совітської совісті, насилу зумів зрушити, власне, чортопхайкою. А Ларіска Старалєтка, хоч і не правила безпосередньо за відьму (ну хіба що один-єдиний раз.., коли до знемоги була якось втелющилася у якогось бицюка вайлуватого, родом аж з Городенки чи звідки.., військового, після того вона, між іншим, прочитала від «а» до «я» не «Разбітиє Сєрца», а «Гамлета»; тепер, після одруження, вона застрягла на «Отелло», отак-то, брателло - з Город-енки), однак, як би сказав Жан-Люк Годар « Une femme est Une femme», відала, що творила, коли сиділа, заклавши «ляшку на ляшку», - старі і молоді лярви, і просто жінкє, ледве візуально і тут не лінчували мимовільну спокусницю, злісного подразника, а невелике число хлопів в бусі, якби пиячило не надцять років, то згадали б незабарно про свої …надцять, і в трусах.
Через …надцять кілометрів вона вже виходила з автобуса, стиха посилаючи своїх недоброзичливиць на цілих надцять. А тим часом, чоловік Юрко надавлював на п’єтку до сільради. Сьогодні була остання днина подання заявок на висування кандидатів у голови. Він, очевидно, знав, що робить, хоч і, напевно, знав, що ризикує. В Маківцях, - а він в цій інформації, судячи з усього, достеменно упевнився – зараз мав перебувати один знаний в регіоні і поза ним політолог, політтехнолог, маркетолог, психолог, аналітик – всіх заслуг і надбань не перелічити. Там він мав у володінні добротну дубову хатину з садибою, здається, не орендовану, а вже викуплену, і часто-густо любив проводити вихідні в сільській тиші, подалі від здебільш напруженого міського життя з усіма його цивілізаційними викрутасами, що з дня у день все більш у тому місті цивілізувалися.., не без черепашного темпу в багатьох аспектах, що не завше на шкоду, як і

1 2 3 »

Останні події

25.08.2025|17:49
У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
25.08.2025|17:39
Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025
23.08.2025|18:25
В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
20.08.2025|19:33
«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
19.08.2025|13:29
Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині
18.08.2025|19:27
Презентація поетичної збірки Ірини Нови «200 грамів віршів» у Львові
18.08.2025|19:05
У Львові вперше відбувся новий книжковий фестиваль BestsellerFest
18.08.2025|18:56
Видавнича майстерня YAR випустила книгу лауреата Малої Шевченківської премії Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
18.08.2025|18:51
На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2025»
17.08.2025|11:36
«Книжка року’2025». ЛІДЕРИ ЛІТА. Номінація «ВІЗИТІВКА»


Партнери