Електронна бібліотека/Поезія

АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Завантажити

І знов натикаюсь на ваші облуплені морди,

На вишиті вашими кулями тюрми,

На вашу банальність, на рвані акорди,

На гумові жопи попсового штурму.

 

А десь у помийниці плавають черви –

Останки облущених східних обрядів…

Ішов би кудись, та обжиті печери –

Щоб геть від безмозких слабких міліардів.

 

Війна срібляками постукала в вікна,

У душах гармошок назовні відкрилась

Земля –

Ворухнулась, убита й нерідна,

А ми кайфували від бушачих крилець,

 

Вливали ув очі задурно спиртного…

Обличчя почокались, вийшли на протяг

І босого бога пустили в дорогу,

На вічний, по колу, роздовбаний потяг.

 

Промовою крові залатані губи.

Всі там, де послали, цілують багнюку.

Закотою сонце облизує клумби,

Пластмасові дітки дожовують звуки.

 

Пузаті чини при грошах і в законі –

Мобільні та владні, на супермоторах.

Стандартні блядюги в своїм силіконі

Бояться, напевно, що вибухнуть скоро.

 

Здихаючим оловом крапають нерви,

Смердять залюбки дні нового приходу.

Дожити б до чогось, спустить в небо сперму –

Нехай в бога множиться кількість народу!

 

Тож я постарався – всі здохнути мусять!

Протухлі їх піхви не зродять героїв!

На програних землях – «улюблені друзі»,

Траві уже осінь, повзуть геморої.

 

Між пальців застрягли акцизні закони,

На жовтих краватках – живі піраміди…

А я ще панкую з часів «Оборони»,

Тож нині нікуди ніхто не поїде!

27.о4.2оо9

Останні події

30.04.2025|09:36
Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
29.04.2025|12:10
Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
29.04.2025|11:27
«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
29.04.2025|11:24
Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
29.04.2025|11:15
Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
21.04.2025|21:30
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса


Партнери