Завантажити

Якби все починалося з табула раси,

А не з того сліпоокого цуценяти

Яке втопилося, де бульби часу

Роздрібнюють круги,

Розчавлюють принади

Долі нерозумної –

Вона не знає що діється

Вона обіймає тебе наймання,

Вона чекає відповіді

Та запитання аж піняться:

Чому не зараз?

Чому не моя?

Волосся вітру посивіло і опадає

Падолистом серед весни,

На випалені вуста.

І кожен день неоправдані

Краплі ковтає,

Де на порозі замерзає самота –

Згорнулася в клубок.

Посиніли квіти –

Пелюстки жадібно

Шукають відродження.

Як набридло весь час

Життю хворіти,

Бо хочеться бути оправданим

На справжнє ім’я примноженим.

19.о4.2оо6

читати