Завантажити

А будильник забився в конвульсіях. Сну розтеклися останки,

Прохолодно, без цукру, потрапили в склянку ранкової кави.

Консервована ніч позіхає, й вилазять повільно з бляшанки

Промінці хворобливі в яскраво-червоній оправі.

Он повзе, позіхаючи, містом обдертий тролейбус,

Недоробки бруківки сьорбають похмілля з баюр…

Із будинком вітаюсь, буденний розгадую ребус.

Загадково все так – навіть в небі рудий абажур.

12.о8.2оо8

читати