
Електронна бібліотека/Поезія
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
- Людському наступному світу...Микола Істин
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
- Поетичні новиниМикола Істин
- Настя малює не квіткуПавло Кущ
- БубликПавло Кущ
- Серцем-садом...Микола Істин
- коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
- LET ME GОOKEAN ELZY
- Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
Ображені вірші
Дивилися на мене
Втомленими сльозами.
Їм набридла жуйка,
Яка відлипала від ніг
Мудрої юрби,
Та роздуми розумних.
В масштабі думки
Є кривими дзеркалами,
Які відображають архаїзм,
Де посивілі степи
Пихатих висловів,
Прокахиканих у вуха,
Підкреслені
Псевдогеніальністю.
Їхні вогні заморочені
Університетськими
Невиправданими цитатами.
Вони несуть мене крізь черево,
Позбавлене відповідальності
За гостинний прийом.
Ображають заїжджих
Культурними матами.
Може, тому газети
Церковно-приходського
Бульвару
Читають частіше,
Ніж ті, з висловами
Розумових здібностей?
Невже так чабани
В горах випасають
Отару –
І одразу з усього
Шашлики,
А потім веселяться
В бідності?
Потьомкінський критик
Будує в мені
Зурочені муляжі.
Але вибач, Харкове,
Що я люблю тебе, –
Мої плоди загибають
В цвіті!
Я міг посадити
Багато дерев,
Та цілуватиму інше місто,
Яке схоже на ніжність
Оновленої Душі.
О, як набридли
Вузли на шиї,
Мене непокоїть
Постійний розпач,
Я намагаюся жити!
Не надійтеся, мости,
Що заради визнання
Піду по вас,
Ніби по трупах, –
Я поважаю чесність,
Не пробачаю зраду,
Лестощі, покору;
Я знаю собі місце
І бачу, що бридке,
А що любе;
Я звик до стомлення –
Недосяжних дверей
І нескінченних коридорів.
14.о5.2оо6
Останні події
- 25.02.2025|10:53Підліткам про фемінізм без стереотипів: «Видавництво Старого Лева» представляє книгу «Слово на літеру «Ф». Базова книжка про права жінок»
- 25.02.2025|10:48Трилер про війну, еміграцію та фатальне знайомство: «Видавництво Старого Лева» представляє книгу «Називай мене Клас Баєр»
- 25.02.2025|10:45«Книжка року’2024: офіційні результати
- 18.02.2025|18:07Що читають 18-річні? Топ-50 книжок за програмою єКнига
- 11.02.2025|12:03«Барвіночку, прощаймося, прощаймось…»
- 10.02.2025|13:46«За межами слів»: презентація роману «Погляд Медузи» Любка Дереша
- 10.02.2025|13:43Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру
- 10.02.2025|13:38Мар´яна Савка і Зіновій Карач у концертній програмі «Ніжно, майже пошепки»
- 02.02.2025|19:56Духовна трійня Ігоря Павлюка
- 02.02.2025|19:16Оголошено конкурс на здобуття літературної премії імені Ірини Вільде 2025 року