Завантажити

Пророцтвом набиті кишені – страхуються від нестачі,

Усе почувається добре, бо все й без того налякане.

Здаються дощі напрокат. Сьогодні душа най плаче:

У неї назавтра відліт, нехай попрощається з маками.

Загублені очі в степах. Заплакали риби на вогнищах.

Мурахи сповзлися в метро, рятуючи спину беззахисну.

З землі проросли ланцюги, під магму відходять родовища, –

Цятки ще здаля миготять: напевно, летять сюди птахи сну.

Скелети воронячих зграй воротами райськими граються.

Творіння на ладан живуть, легені космічні просмажені.

Коноплями дірку заткнуть, щоб ще збереглась гравітація;

За ґратами чути «амінь» - напевно, на вухо хтось каже мені

Забуті слова ієроґліфів, розкришені хлібом розтанулим,

І відьми на крихти летять, і гори укріплюють буддами…

Устигли згоріти сонця, у Лету засніжену канули,

Істот залишивши на ніч настінними фотоетюдами.

12.о8.2оо8

читати