Завантажити

Цупкі клапті слів скріплюють докупи матерію всього.

Це те, що в мені є невід’ємною частиною торби.

Наповнена на повному серйозі порожнистим камінням, вона змовчує похмурий день.

Учора літо різало вени, брудні калюжі цікавилися розжареними черевиками.

Сонце мило голову; від опалого волосся жовкла морква.

Недорослі пташата дякували материним черв’якам за те, що вони є.

Розпочинався новий оксамитовий сезон психоделії.

А при чому тут я? …ставав панком на тонкі пахощі бруківки.

Розкидане за минулу вічність сміття кануло в Лету.

Грім вигрібав кігтями собі рів і заселяв його сполоханими райдугами.

Дорогу неможливо прочитати наперед.

Ідеш навсупереч, заздалегідь прощений стихіями подорожі.

Вітер благословляє мандрівців.

о1.о6.2оо7

читати