Завантажити

Я розливаю в надбиті фужери давно призабуті строфи.

Подих молитви сховав мої ненавмисні кинджали.

В ладанці присмак лихий атомної катастрофи.

Катарсис. Капець. Катаракта. Усім залишається мало –

Ховати в пакунках душі після дощу і вмирання.

Після тривалих інкоґніто хвалять померлих героїв.

У чорнокнижних книгарнях стіни чують мовчання.

Ми по горло в рідкому лайні – у ріднім сучлітгеморої!

23.о5.2оо8

читати