Завантажити

Харкове мій,

Зголоднілою пикою

Скажених

Псів,

Розгризаєш

Запитаннями:

«Де ти і звідки?»

По-«понятіях»

Відмороження очей

Лізеш у кишеню

Відшкрябуючи

Останній нал.

Тобі сьогодні зле

Після паленої

Горілки,

Твої машини

Зачмерили

Тебе ще

З ранку,

А перші раби

Зорі чавучили

Брущатку валізами.

Ти крізь мене

Розхлюпуєш свій

слизький піт,

Бо ти вже утямив

Напевно,

Що я став дитиною

Бруківки

Яка мене поважає.

Я не повинен був

Народитися

В хуртовині брехні –

Моя земля там,

Де я повинен ще

ВОСКРЕСНУТИ!

27.о7.2оо6

читати