Завантажити

Я нашпигований

Голками загадок,

Де рани жовані

Новим іспитом.

При цьому

Розлючують

Мене в

Отупіння.

Позеленів.

Ненавиджу

Цю ялинку.

В єдине свято

Так хочеться,

Як поперед,

Напитися в лайно

Пійлом

З позаторішніх

Недосягнень,

Пропити себе

Смерті

І створити у пеклі

Свою стайню

З двох лошаків

Ночі та Дня,

Щоб возили

Мою тінь

На прогулянку.

Нарешті, щоб

Розповіли

Те що я хочу

Чути…

І тоді моїх

сфінксів

Нагодує

Болем

Невпевненість

На завтра.

Нехай люди

Причепурять

Свої кургани –

Замало часу.

Чи померлі

Не стомлюються?

11.о7.2оо6

читати