Завантажити

то тільки одному Довбушу.
--------------------------------------------------------







«Уста брехливі - огида у
Господа...». Пр.12:22
Батярські думки про «сторожових собак демократії», або

« Най си узьме кулю і сі застрілит! »



Так кричала одна жіночка зи села посеред вулиці Незалежності. То вона так про Президента України. Забула, бідака, як ще недавно боялася на колгоспного бригадира очі підвести, а до бригадирського кота зверталася не нижче, ніж «прошу пана».
Хлопці, а звідки Ви це все так достеменно знаєте? І яка Україна неправильна, і який Ющенко неправильний, і про неправильне оточення, і про неправильне правління, і про неправдиве отруєння, і що все-все-все українське недолуге, криве і хибне? Ви це знаєте з газет, телебачення, радіо.
Ви не помітили, що журналістика стала бізнесом? Це ж звичайний бізнес! В цьому бізнесі все гидке, осоружне, чорне, плюгаве, почварне дуже добре продається. Чи правда воно, чи брехня – це вже ролі не грає: «Ані фсьоравно схавают!» Головне – продати! І продають! Пропозиція формує попит.
А у кожного бізнесу є Хазяїн. Ви про це не чули? А що серед тих хазяїв «українських незалежних» ЗМІ українців майже нема, також не чули? Власники українських ЗМІ чомусь ховаються під лейблами різних «Каспарі Райпенсіз Снк», «Берестед Лімітед», «Шачар ентерпрайзес інк.», «ЕберЛінк» і ще цілою торбою всіляких фірм зареєстрованих десь, в дідьковій мамі, на острові Мен, Кіпрі, Чукотському автономному окрузі, Дюссельдорфі, Сейшелових островах, Панамі. Скоро власниками українських ЗМІ будуть реєструвати пінгвінів з Антарктиди, а їх там – ох, як багато! Хазяї утаємничено сховалися в оффшори. І чого? Бояться показати свою чужинецьку рийочку?
А що в українському журналістському корпусі українців одиниці, також не чули? Какая разніца? Пояснюю: люди, які вийшли з різних культур, мають різні світогляди і уявлення де є добро, а де є зло, що є рідне, а що є чужинське, що є людське, а що є тваринне.
Не треба бути великим аналітиком, щоб бачити як «українські» ЗМІ цинічно і нагло формують в українських душах ненависть до своєї Держави. Розгубленість, розчарування, невідворотність якоїсь біди, безвихідь, невизначеність, апокаліптичний мандраж – от що сіють в нашу свідомість «українські» ЗМІ. Ой-ой -ой ! Ця найгірша у всесвіті Україна вже завалилася, бєда прішла в наш дом, канєц свєта! Вай! Гевулт! Караул!
За дуже малим виключенням, незалежні ЗМІ – це послушний інструмент. Честь, совість, порядність, мораль – не є обов’язковою частиною цього бізнесу. Там навіть відверту брехню називають «оціночними даними».
Великий Хазяїн дав Хазяїну газети команду посіяти сумнів і безпорадність в чужих йому Українських Серцях! Він – чужий чоловік в чужій йому державі. І чим більше буде смути в тій державі, чим більше нігілізму, невдоволення, роздратування, чим більше жіночки будуть демократично викрикати на вулицях, тим більше у Хазяїна стане грошей, бо риба найкраще ловиться у мутній воді. А ще більше грошей у нього буде, коли українців опустити до рівня напівситих тварин, котрі моляться виключно до долара і шлунок замість мозку. Хіба цього процесу не видно?
Отож, як дасть Хазяїн журналістам команду «фас», то та команда буде перевиконана. Там проти вітру і думати заборонено. Вони себе називають «сторожові собаки демократії», тільки демократію стережуть для Хазяїна і по команді від Хазяїна. Ось і Роднянський дипломатично проговорився в тему: «Нам на сьогодні очевидно, що «1+1» є об'єктивним і незалежним. Чи він залишиться таким у разі зміни власника, я не гарантую».
А ті одиниці журналістів, хто повстав проти Хазяїна – опиняються під копитами «Українського» Медіа-Монстра. Такі закони цього бізнесу.

Хазяїн, котрий ненавидить Україну, у котрого етнічна Батьківщина за степами, за морями, наказав всю інформацію про Україну подавати в негативному ключі і читаючи газети, дивлячись TV, слухаючи радіо починаєш вірити в те, що Україна повільно провалюється в чорну безодню. Українцям вже привили вагання – а чи потрібна Україна взагалі?
«Ані всьо равно схавают !» І схавали! Ще й як! Ось воно, посеред вулиці: «Най си узьме кулю ...», чи «Я би бомбу кинув на тоту Україну!»

читати