Електронна бібліотека/Поезія

Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Людському наступному світу...Микола Істин
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Завантажити

Ты там лежишь, а я уже иду,

Штакетники сбивая на ходу

И как сортир используя окопы.

Скажи, любимый, мне ль теперь не знать,

Что есть война, эх, Бога душу мать,

Да мне ли сесть за дело Пенелопы?!

 

Свои стихи в обоймы зарядив,

Всеобщий к чёрту шлю корпоратив

И выхожу на спутанные тропы.

Так выживать меня учил солдат,

Он был контужен и слегка поддат,

Но перелил мне свой военный опыт.

 

Ты там лежишь и ждёшь сестру и мать,

Но я иду тебя не врачевать,

Для нас обоих это бесполезно,

Таких, как мы, война/любовь сдаёт

На переплавку в новый самолёт,

На два крыла из лёгкого железа.

 

Ты там лежишь, нанизанный на боль,

И плащ-палатка впитывает соль

Твоих кроваво-красных океанов.

А я иду и песенку пою:

"Держись, мой воин, я тебя люблю...",

А больше нам с тобой не по карману.

 

А больше нам с тобой не по плечу,

И ты хрипишь: "Я так тебя хочу"

И так смущённо прикрываешь раны.

Я здесь, родной, я всех дорог сильней,

И эту жижу предпоследних дней

Мы будем пить из одного стакана.

 

15.06.08



Партнери