Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Завантажити
+ + +
Що ж, залишмо на час
це ранкове пробудження вулиць.
Надто багато сонця довкола,
надто багато очікувань.
Рукописна сторінка дощу,
переписана начисто,
з наскрізним римуванням остуди –
що ж, нам є що лишати
в пекучих кімнатах серпня,
нам буде що згадувати,
буде за чим шкодувати.
Дай я скажу тобі –
в серпні щоразу так світло,
оскільки по літу рахуєш тих, хто лишився,
і помічаєш відсутність тих, хто пішов.
Ніби тривала нічна переправа
забирає потойбіч мандрівників,
за якими довго озиваються з берега.
Дай я тобі розповім –
час складають не так голоси,
як пунктуація,
вона нас окреслює, вона дає
нам секунду на видих і вдих,
нею означується наша
взаємопов’язаність,
наша відмінність,
спорідненість.
Що ж, у кімнатах лишається наше з тобою
мовчання, яке ми ховали в повітрі,
ніби крадене срібло.
Хто тепер розбереться в тому,
що не було промовлене нами?
Хто тепер розшифрує письмо,
нами замовчане?
Надто багато сонця було,
надто багато сміху.
Ночі холодні.
Слова відверті,
наче жінки уві сні.
Останні події
- 07.01.2026|10:32Поет і його спадок: розмова про Юрія Тарнавського у Києві
- 03.01.2026|18:39Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Довгі списки
- 23.12.2025|16:44Найкращі українські книжки 2025 року за версією Українського ПЕН
- 23.12.2025|13:56«Вибір Читомо-2025»: оголошено найкращу українську прозу року
- 23.12.2025|13:07В «Основах» вийде збірка українських народних казок, створена в колаборації з Guzema Fine Jewelry
- 23.12.2025|10:58“Піккардійська Терція” з прем’єрою колядки “Зірка на небі сходить” у переддень Різдва
- 23.12.2025|10:53Новий роман Макса Кідрука встановив рекорд ще до виходу: 10 тисяч передзамовлень
- 22.12.2025|18:08«Traje de luces. Вибрані вірші»: остання книга Юрія Тарнавського
- 22.12.2025|10:4526 грудня Соломія Чубай запрошує львів’ян на концерт “Різдво — час вірити в Дива”
- 20.12.2025|12:27Ілларіон Павлюк презентує у Києві «Книгу Еміля»