Прилетіла зозуленька З темного лісочку; Сіла, пала, закувала В зеленім садочку. Ой як вийшла Марусенька, В неї запитала: «Скажи мені, зозуленько, Чи довго буду в батька?» «Будеш, мила Марусенько, Сей день до вечора». «Бодай же ти, зозуленько, Сім літ не кувала, Що...

Lupus est hom homini, non homo quom qualis sit not novit. Вовк - людина людині, якщо вона людину не знає. Плавт, "Віслюки" Я налаштований життя нестися світом. Щоб скочуватися променем у власне ліжко вранці, Цілуй колишньої повії м`яті майже саморобні квіти, Тендітні руки - у вагоні, десь, між...

Припорошені інеєм щоки, Сніг блукає в кошлатих бровах. А які ще тверді його кроки, Рук живих широченний розмах. Він з морозом веде поєдинки, Він штурмує рвучку заметіль. Дві години пройти до зупинки... Тільки в цьому, спитаєте, ціль? Може, й так. Він – ровесник століття, У дев´ятий...

Природа - Храм. У ньому восени, Якщо прислухатись, Бринять реквійні меси. Те, Що трави і дерева Сукупно з людством Живуть духовно оркестрово, Давно відомо. Щоправда, з людством поосібним... Кожна травинка, кожен корінець І кожно польова культура Співають. І коли...

Сніг стирається поцілунком, Морок холоду відступає. І долонями візерунки Доленосність мою сплітають.   Розсипається втома вечора, Несподіваність насторожує. І напевно, ми вдвох приречені Бути поряд і все ж несхожими...   Не наважилась обминути Через сутінки...

Присмеркові сутінки опали, сонну землю й душу оплели. Самоти згорьовані хорали геть мені дорогу замели. І куди не йду, куди не прагну — смерк сосновий мерзне угорі. Виглядаю долю довгождану, а не діжду — вибуду із гри. Аж і гра: літають головешки, зуби клацають під ідіотський сміх....

Притулив до стінки людину, Витяг нагана… Придивляйсь, дітлоха, з-за тину: Гра бездоганна! Потім їли яєчню з салом, До синців тисли Мотрі груди… О минуле! Твоїм васалам І в майбутньому тісно буде!  

Притулюся щокою до щоки вересневого сонця — і згадаю матір свою.

Було се в Індії. Степом безлюдним Йшов чоловік. І враз напав на нього Голодний лев. Побачивши звірюку Ще здалека, почувши рик її, Почав тікати чоловік щодуху. Тікаючи, наскочив він нараз На глибоченну балку. Не було Часу вертатись, не було де скритись, А звір вже близько. Бачить чоловік, Що...