Електронна бібліотека/Поезія
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
Завантажити
Природа - Храм.
У ньому восени,
Якщо прислухатись,
Бринять реквійні меси.
Те,
Що трави і дерева
Сукупно з людством
Живуть духовно оркестрово,
Давно відомо.
Щоправда, з людством поосібним...
Кожна травинка, кожен корінець
І кожно польова культура
Співають.
І коли йдуть у ріст - радіють
Дощам і сонцю.
А опісля
(прийшов на згадку голос перепілки)
Сумують.
Не тоскно, але й не
Безадресно бадьоро....
І журавлі, гуртуючись, не плачуть ...
Й ліси, жовтіючи, не мруть...
Мелодії душі
(шукати іншу назву заважає розум,
що знає все, не знаючи нічого)
Скрипково тоншають.
І стають зримими, як ниті бабиного літа...
Нам лиш здається, що мажорність і мінорність
Є виплодом музик. І симфонізм -
То щось цивілізаційно історичне...
І звук, і барва,
А з тим і кольоровість
(до слова: земна палітра й місячні пейзажі
не корелюються з прибульцями в режимах
земних задум)
Відоркесторовані спрадавна.
Цілком можливо, ті мільярди літ,
Що Всесвіт витратив на Земність,
Якою та вдирається ув очі,
У вуха й мізки
Збіологізованих творінь,
Пішли найперше на єднання партитур
Життя як єдності Матерії і Духу.
Давно завершеної.
А що комусь здається - ні,
То здавна атонально
Із кфедр і амвонів
Цьому невігласту навчають
Лиш внутрішньо глухонімі...
8.9.2021 р.
Останні події
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі