Завантажити

Поля Дельво й пише авангардистські вірші – пуркуа би й ні? Може бути. «Це не піїти з місцевої письменницької спілки, чиї вірші Пашок вряди-годи пробігає в газетах, та й то, якщо над віршем немає присвяти. Вони часто присвячують вірші сталеварам, ланковим, або якимсь офіціозним датам. «Літературні дошкільнята, – сказав якось про них Мутний. – притрушені газетним стилем. Причому навіть не «Комсомолки», а гуляйпільської районки...» Мутний рветься в Москву, до Андрєй Андрєїча, так він називає поета Вознесенського, але останнім часом все ж збавив в пієтеті до білокам’яної, не в останню чергу, гадає Пашок, завдяки їхнім спільним суперечкам. «Да, ми не кацапи все-таки, – наче знехотя, але погоджується Юра. – Ми щось зовсім інше. Ми – махновці». Павло теж погоджується і радіє.
«Мах-нов-ці...» – подумки і зараз повторює він по складах.

читати