Електронна бібліотека/Поезія

Душоїди та ванноматиІван Лучук
Літературна УкраїнаДмитро Лазуткін
Любов немов метелик-одноденкаДмитро Лазуткін
Лайнер ЛазуткінДмитро Лазуткін
ФБДмитро Лазуткін
УкрмоваДмитро Лазуткін
Дружина чайного плантатора. Уривок.Діна Джеффріс
ДомовикБогдан Чубко
МонологГанна Заворотна
«Її сукня» (Уривки з роману)Алла Рогашко
На розстанях долі (уривки з роману)Іван Корсак
ГойдалкаОлексій Ганзенко
АлергіяОлексій Ганзенко
Доля знахаркиГанна Заворотна
ВіршіОлександра Григорчук
«На ріках вавилонських… Кілька думок про повернення». Фрагменти з книжкиАндрій Зелінський
П´ятий пар. УривокМаксим Гах
ПоверненняГанна Заворотна
Із циклу «Загублені значення»Лілія Войтків
Осточерствілі ангелиОлексій Ганзенко
Поет і ковчегОлексій Ганзенко
«Психи двух морей». III ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». II ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». I ч.Руденко Юрій
Сучасні борделіХристина Букатчук
Афродита. Античні міфи в сучасній обробці (фрагменти)Антоніна Спірідончева
Руда Кобилиця. Зі збірки «Амазонки»Антоніна Спірідончева
ВіршіОльга Соколовська
Не хотілаОлексій Ганзенко
РозглядиниОлексій Ганзенко
Лукій вмираєОлексій Ганзенко
коли скінчиться війна ми знову вирушимо на схід...Олександр Андрієвський
революціонери молоді і старі...Олександр Андрієвський
Завантажити

1

ПЕТРО

 

Знов над море виходжу. Нерано, обачно, лячно.

Може врешті сьогодні, розгонистою ходою,

Пройде той, що чекаю його від Ноя,

І промовить негучно й владно: Ходи за мною!

 

Я мережі спалю і човна порубаю в клоччя.

Крихти хліба зі столу зберу та віддам удовам.

Порох ніг обмету подолом

І піду за Тобою, водою і суходолом.

 

Буде сад гетсиманський. І холод, і глум сторожі.

Треті півні запіють мені невблаганно й люто.

Вбоге серце у страх закуто…

Не зрікався я ще, та яви мені хліб спокути…

 

* * *


2

НА ДАМАСЬКОМУ ШЛЯХУ

 

Ця земля, що не знає дощів, тільки порох рудий, наче кров, що звітріла.

Ця земля, що не знає дощів, тільки костур гладенький в долонях старого пророка.

Ця земля, що не родить хлібів, тільки зрідка – забутих змагань спорохнявілі стріли.

І ніде (хоч благай, хоч гукай, хоч проси) – Всевидющого Ока!

 

Пил сандалій твоїх ти втомився збивати на камінь, що теплий, мов буйволів спина.

Всі пустелі не мають кінця – ти пізнав це нерадо, нелегко й не зразу.

Мовби сотні ножів повпивалися в серце твоє і ятрять без жалю й без упину.

Був Едем, а чи вигадав сам ти ту давню, солодку оазу?

 

Сто разів преглибокий колодязь копав ти, але не вгамована спрага.

Сто разів пощастило тобі прислужитись добру, але більше – гріху.

Сто разів будував ти палац, та щоразу виходила вбога катрага.

І нарешті ти там, де мав бути давно – на Дамаськім шляху…

 

3

ЮДЕЙСЬКІ КОРЧМИ

Місце бою знаходять за ляском пострілів.

Срібняків не шукають, бо корчми всюди.

Чому ж так важко знайти Апостолів –

Остерігаються нового Юди?

 

У горішній кімнаті зійшлися поспіхом.

Спить Юдея – втомилася, та й не рано.

Попід корчмами суну і в двері посохом:

Одчиніть, я долоню вкладу до рани!

 

Може поруч був, чи проходив десь попри них –

Ані слова, ні знаку, ні поруху дивного.

Якщо не годен розгледіти обраних,

То як же я розгледжу Єдиного?

 

 

* * *

 



Партнери