Електронна бібліотека/Поезія

Нібелунги (психоделічна поема)Андрій Коваленко
Хора киця (цикл лімериків)Іван Лучук
Чоловік доньки знахаркиГанна Заворотна
Донька знахаркиГанна Заворотна
На розстанях долі. Уривок з романуІван Корсак
«Завантажте у серце магічне простеньке слово»Анна Кузенко
Чоловік знахаркиГанна Заворотна
З книги «РОЗМОВИ ПРО ЖИТТЯ І МИСТЕЦТВО»Галина Пагутяк, Олександр Клименко
Душоїди та ванноматиІван Лучук
Літературна УкраїнаДмитро Лазуткін
Любов немов метелик-одноденкаДмитро Лазуткін
Лайнер ЛазуткінДмитро Лазуткін
ФБДмитро Лазуткін
УкрмоваДмитро Лазуткін
Дружина чайного плантатора. Уривок.Діна Джеффріс
ДомовикБогдан Чубко
МонологГанна Заворотна
«Її сукня» (Уривки з роману)Алла Рогашко
На розстанях долі (уривки з роману)Іван Корсак
ГойдалкаОлексій Ганзенко
АлергіяОлексій Ганзенко
Доля знахаркиГанна Заворотна
ВіршіОлександра Григорчук
«На ріках вавилонських… Кілька думок про повернення». Фрагменти з книжкиАндрій Зелінський
П´ятий пар. УривокМаксим Гах
ПоверненняГанна Заворотна
Із циклу «Загублені значення»Лілія Войтків
Осточерствілі ангелиОлексій Ганзенко
Поет і ковчегОлексій Ганзенко
«Психи двух морей». III ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». II ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». I ч.Руденко Юрій
Сучасні борделіХристина Букатчук
Завантажити

1

ПЕТРО

 

Знов над море виходжу. Нерано, обачно, лячно.

Може врешті сьогодні, розгонистою ходою,

Пройде той, що чекаю його від Ноя,

І промовить негучно й владно: Ходи за мною!

 

Я мережі спалю і човна порубаю в клоччя.

Крихти хліба зі столу зберу та віддам удовам.

Порох ніг обмету подолом

І піду за Тобою, водою і суходолом.

 

Буде сад гетсиманський. І холод, і глум сторожі.

Треті півні запіють мені невблаганно й люто.

Вбоге серце у страх закуто…

Не зрікався я ще, та яви мені хліб спокути…

 

* * *


2

НА ДАМАСЬКОМУ ШЛЯХУ

 

Ця земля, що не знає дощів, тільки порох рудий, наче кров, що звітріла.

Ця земля, що не знає дощів, тільки костур гладенький в долонях старого пророка.

Ця земля, що не родить хлібів, тільки зрідка – забутих змагань спорохнявілі стріли.

І ніде (хоч благай, хоч гукай, хоч проси) – Всевидющого Ока!

 

Пил сандалій твоїх ти втомився збивати на камінь, що теплий, мов буйволів спина.

Всі пустелі не мають кінця – ти пізнав це нерадо, нелегко й не зразу.

Мовби сотні ножів повпивалися в серце твоє і ятрять без жалю й без упину.

Був Едем, а чи вигадав сам ти ту давню, солодку оазу?

 

Сто разів преглибокий колодязь копав ти, але не вгамована спрага.

Сто разів пощастило тобі прислужитись добру, але більше – гріху.

Сто разів будував ти палац, та щоразу виходила вбога катрага.

І нарешті ти там, де мав бути давно – на Дамаськім шляху…

 

3

ЮДЕЙСЬКІ КОРЧМИ

Місце бою знаходять за ляском пострілів.

Срібняків не шукають, бо корчми всюди.

Чому ж так важко знайти Апостолів –

Остерігаються нового Юди?

 

У горішній кімнаті зійшлися поспіхом.

Спить Юдея – втомилася, та й не рано.

Попід корчмами суну і в двері посохом:

Одчиніть, я долоню вкладу до рани!

 

Може поруч був, чи проходив десь попри них –

Ані слова, ні знаку, ні поруху дивного.

Якщо не годен розгледіти обраних,

То як же я розгледжу Єдиного?

 

 

* * *

 



Партнери