Завантажити

1

ПЕТРО

Знов над море виходжу. Нерано, обачно, лячно.

Може врешті сьогодні, розгонистою ходою,

Пройде той, що чекаю його від Ноя,

І промовить негучно й владно: Ходи за мною!

Я мережі спалю і човна порубаю в клоччя.

Крихти хліба зі столу зберу та віддам удовам.

Порох ніг обмету подолом

І піду за Тобою, водою і суходолом.

Буде сад гетсиманський. І холод, і глум сторожі.

Треті півні запіють мені невблаганно й люто.

Вбоге серце у страх закуто…

Не зрікався я ще, та яви мені хліб спокути…

* * *

2

НА ДАМАСЬКОМУ ШЛЯХУ

Ця земля, що не знає дощів, тільки порох рудий, наче кров, що звітріла.

Ця земля, що не знає дощів, тільки костур гладенький в долонях старого пророка.

Ця земля, що не родить хлібів, тільки зрідка – забутих змагань спорохнявілі стріли.

І ніде (хоч благай, хоч гукай, хоч проси) – Всевидющого Ока!

Пил сандалій твоїх ти втомився збивати на камінь, що теплий, мов буйволів спина.

Всі пустелі не мають кінця – ти пізнав це нерадо, нелегко й не зразу.

Мовби сотні ножів повпивалися в серце твоє і ятрять без жалю й без упину.

Був Едем, а чи вигадав сам ти ту давню, солодку оазу?

Сто разів преглибокий колодязь копав ти, але не вгамована спрага.

Сто разів пощастило тобі прислужитись добру, але більше – гріху.

Сто разів будував ти палац, та щоразу виходила вбога катрага.

І нарешті ти там, де мав бути давно – на Дамаськім шляху…

3

ЮДЕЙСЬКІ КОРЧМИ

Місце бою знаходять за ляском пострілів.

Срібняків не шукають, бо корчми всюди.

Чому ж так важко знайти Апостолів –

Остерігаються нового Юди?

У горішній кімнаті зійшлися поспіхом.

Спить Юдея – втомилася, та й не рано.

Попід корчмами суну і в двері посохом:

Одчиніть, я долоню вкладу до рани!

Може поруч був, чи проходив десь попри них –

Ані слова, ні знаку, ні поруху дивного.

Якщо не годен розгледіти обраних,

То як же я розгледжу Єдиного?

* * *

читати