Олексій Ганзенко Юдейські корчми 1 ПЕТРО   Знов над море виходжу. Нерано, обачно, лячно. Може врешті сьогодні, розгонистою ходою, Пройде той, що чекаю його від Ноя, І промовить негучно й владно: Ходи за мною!   Я мережі спалю і човна порубаю в клоччя. Крихти хліба зі столу зберу та віддам удовам. Порох ніг обмету подолом І піду за Тобою, водою і суходолом.   Буде сад гетсиманський. І холод, і глум сторожі. Треті півні запіють мені невблаганно й люто. Вбоге серце у страх закуто… Не зрікався я ще, та яви мені хліб спокути…   * * * 2 НА ДАМАСЬКОМУ ШЛЯХУ   Ця земля, що не знає дощів, тільки порох рудий, наче кров, що звітріла. Ця земля, що не знає дощів, тільки костур гладенький в долонях старого пророка. Ця земля, що не родить хлібів, тільки зрідка – забутих змагань спорохнявілі стріли. І ніде (хоч благай, хоч гукай, хоч проси) – Всевидющого Ока!   Пил сандалій твоїх ти втомився збивати на камінь, що теплий, мов буйволів спина. Всі пустелі не мають кінця – ти пізнав це нерадо, нелегко й не зразу. Мовби сотні ножів повпивалися в серце твоє і ятрять без жалю й без упину. Був Едем, а чи вигадав сам ти ту давню, солодку оазу?   Сто разів преглибокий колодязь копав ти, але не вгамована спрага. Сто разів пощастило тобі прислужитись добру, але більше – гріху. Сто разів будував ти палац, та щоразу виходила вбога катрага. І нарешті ти там, де мав бути давно – на Дамаськім шляху…   3 ЮДЕЙСЬКІ КОРЧМИ Місце бою знаходять за ляском пострілів. Срібняків не шукають, бо корчми всюди. Чому ж так важко знайти Апостолів – Остерігаються нового Юди?   У горішній кімнаті зійшлися поспіхом. Спить Юдея – втомилася, та й не рано. Попід корчмами суну і в двері посохом: Одчиніть, я долоню вкладу до рани!   Може поруч був, чи проходив десь попри них – Ані слова, ні знаку, ні поруху дивного. Якщо не годен розгледіти обраних, То як же я розгледжу Єдиного?     * * *   *** Скачено із сайту Буквоїд 2008-2024 http://bukvoid.com.ua/library/oleksiy_ganzenko/yudeyski_korchmi/