Завантажити

Яка ж гiрка, о Господи, ця чаша,

Цей старосвiтський повiтовий смак —
Цi мрiйники без крил, якими так
Поезiя прославилася наша.

От Петька Стах, мiстечковий сiряк,
От Вороний, сантиментальна кваша.
О нi, Пегасовi потрiбна iнша паша,
А то — не вивезе, загрузне неборак.

Прекрасна пластика i контур строгий,
Добiрний стиль, залiзна колiя —
Оце твоя, Україно, дорога:

Леконт де Лiль, Хозе Ередiя,
Парнаських зiр незахiдне сузiр´я,
Зведуть тебе на справжнє верхогiр´я.

читати