Завантажити

така!..
Ничипір. Ну, то здрастуйтеї
Кукса (співа).
Просю покорно! Ничипір. Дуже проворно!
Кукса. Давно вже вас жду.
Ничипір.В хату не піду!
Кукса. Годі-бо вам прикидатись, 'До вінця пора збиратись.
Ничипір. Не слід ніколи спішити, Щоб людей не насмішити.
Кукса. Та як же це буде?
В мене все готово!
Ну, скажіть вже, бога ради,
Ви своє хоч слово!
Ничипір. Легко сказати, Тяжко зробити:
Перш треба подумать, В голові подлубать!
Кукса. Я зразу роблю! Ничипір. Я так не люблю. Кукса. Думайте ж скорійі Ничипір. Який ви мудрий!
Кукса. Перестаньте вже смішити, Пора ділом нам спішити!
Ничипір. Далебі, я не сміюся... Я не той, яким здаюся!
Кукса. Годі, годі, сину!Скинь драну свитину, Вона тепер не в пригоді, Посмішив, та й годі!
Ничипір. Вчиню вашу волю, Нічого робити! Тільки цур, щоб потім Не прийшлось жаліти!
Кукса. Та годі тобі сміхотворити! От який, єй-богу, втішний! Кажу ж, що я вже догадався.
Ничипір. Догадались? Тільки шиворіт-навиворіт...
Кукса. Як шиворіт-навиворіт?
Ничипір. Вовною наверх!
Кукса. Що ти говориш?
Ничипір. "Здоров,- каже,- Ісаю!" - "Та чайок шукаю!"-"А чи жив-здоров?"-"Вже чотири знайшов!"-"Що ти, дурню, говориш?" - "Та старої не вловиш".
Кукса. Що таке?
Ничипір. Куркулю-муркулю! Розбери, що я говорю.
Кукса. Ну, та й штукар же ти, паничу!
Ничипір (довго дивиться на нього). Дайте сюди Дівку!
Кукса. Як?
Ничипір. Не сердьте мене, а робіть, що я приказую! Ну, живо, хутко! Дівчину сюди і добру чарку горілки!
Кукса. От який втішний! Побачимо, що з цього вийде. (Побіг).
Ничипір. Отак їх попоганять, як жеребців на аркані!
Антон і Василь (з дворів). Кренись, Ничипореї Ничипір. Ого-го-гої Ще креплюсьі Здорово креп-люсь!

ЯВА 7
Ничипір, Дранко, Кукса, Горпина і Оришка.
Дранко (тягне Горпину). Хочеш, щоб за патли тебе потяг?
Горпина. Пустіть, я й сама піду! (Виривається і йде до Ничипора). Ви хотіли на мене подивитись? Ну, дивіться!
Кукса (тягне 0/тшку). Іди, іди, нічого там страшного нема!
Оришка (ледве здержуючись від сміху). Ох, я ж соромлюсь!
Кукса. Та чого-бо ти, дурочко! Воно тільки спершу трошки якось ніби ніяково! (Підносить Ничипорові горілку; побачив Дранка з дочкою). А це що таке?
Ничипір (до Оришки). Подозвольте на вас придивитись!
Дранко (Ничипорові). Навіщо той чорт лисий при-тирив сюди свою слиняву?
Кукса (Ничипорові). Навіщо це мій сусіда припер сюди свою витрішкувату?
Ничипір (до дівчат). Подозвольте вам подивиться в зуби!
Дівчата. З якої речі?
Дранко (Горпині, сміючись). Роззяв вже іому рота!
Горпина. Не хочу!
Кукса (Оришці). Покажи вже йому зуби!
Оришка. Нізащо на світі!
Кукса. Дивись, я свої покажу! Що ж тут такого?
Дранко. Дивись, я свої вишкірю. Нехай дивиться!
Ничипір. Як бачу, то ви дуже церемонні.
Дранко (Горпині). Роззяв, пожалуста!
Кукса (Оришці). Покажи, зділай милость!
Дранко (Горпині, сердито). Роззяв, кажу тобі!
Кукса (Оришці). Покажи, кажу тобі!
Дівчата втікають: з дворів народ наближається до воріт, і деякі починають гукати: "Свате! Чи скоро ми побачимо вашого жениха?"
Дранко і Кукса (до своїх дворів). Зараз!
Дранко (убік). Певно, що Лахтійон Хведврович обом нам одного жениха прислав!
Кукса (убік). Певно, цей жених заплутався!
Дранко. Подивитесь опісля! Кінчайте, бога ради!
Кукса. Опісля заглядатимете хоч і щодня! Тільки боржій доводьте діло до кінця!
Ничипір. Я вже скінчив!
Кукса. Ви, може, думаєте, що сусіда мій-то це я; а що я - то це мій сусіда?
Дранко. Певно, ви думаєте, що я - то це мій сусіда, а що мій сусіда - то це я?
Ничипір. Ні, я нічого не думаюі
Кукса. Ну?
Дранко. Ну?
Ничипір. Ну? Та не сіпайте-бо мене, як цига дохлу шкапу! Я, одначе, ніяк не розберу, про віщо товкуємо?

ЯВА 8 Ті ж Василь і Антон.
Василь (до Дранка). Хазяїн! Піп прислав, ка? щоб швидш їхали, бо церкву запре!
Антон (до Кукси). Вже музики прийшли; питаю чи починать грать?
Кукса і Дранко (убік). От тобі й здрастуй! Треба йти на одчай! (До Ничипора). Ну, котру ж?
Ничипір. Рад би на обох женитись.
Дранко. Як на обох?
Кукса. Хіба можна на двох разом?
Ничипір. У турків можна й на трьох!.
Дранко. Я це чув.
Кукса. Там можна.
Ничипір. А в нас не можна, бо я вже жонатий! "Куксаі Дранко. Жо-жо-жонатий?.. Як жонатий? Ти ж хто такий?
Ничипір. Ніхто!
Кукса і Дранко; Що ж тепер?
Ничипір. А тепер спасибі вам за хліб-сіль і ласку. Прощавайте!
Кукса і Дранко. Стривайте! Як же це? Народ. Ну, та й довго ви там торгуєтесь! Неиач вола або коня купуєте.
Кукса. Виходить, що я сам себе обдурив! Дранко. Виходить, що я сам себе пошив! Кукса. Кого ж тепер лаять, кого бить? Дайте меї його, я йому все волосся вискубу!
Дранко. Дайте мені його, я його роздеру! Кукса. Так ні ж, не так буде, а ось як! А, тепер я догадався! (До Дранка). Це ви, мабуть, нарочито підвели під мене таку машину, щоб мене осоромити перед усім миром?.. . .
Дранко. А то хіба не ви накликали мені

читати