Завантажити

пазурі чоловікове добро та Зійь чине придане!..
Настя. Мовчи, я не до тебе балакаю!
Степан. Та що ж оце ти, віхтева затичко, влізла в чуже подвір'я, здіймаєш веремію та ще й силуєш мовчати? Та я тебе без говту вкоськаю і цурку на губу накину!..
Писар. Ну-ну, животноє! Не смій порочити!
Роман (бо писаря). А вам зась!
Степан. Помела скільки не пороч, що воно в сажі, а воно знов лізтиме в каглу, бо на те воно помело!
Настя. Сам ти помело! (До Романа). Щоб і на подвір'ї моїм ти не з'являвся! Щоб око моє тебе не бачило!
Роман. Знаю, що мені там місця нема!
Степан. Романе, слухай сюди! Коха тебе Хве-доска, нехай іде! А що мати варняка, то я того і вухом не веду!.. Дочко! Тобі з ним жити, а не нам! Чи так, стара?
Хотина. Авжеж!
Хведоска. Я сказала своє слово, тату, і сказала його твердо!
Степан. По-моєму: слова на вітер не пускай! Іди, Романе, до нас у прийми. Наша хатина хоч маленька, та правда в ній щиренька; хоч три ступні від покуття до порога, зате в ній тихо, як у бога! Буде тісніш, стане тепліш!.. Ходімо, діти, в хату. Просимо і добрих людей, а лихим покуть на вигоні!
Настя. Не син ти мені, не син!
Роман. Я теж міркую, що я обмінча!
Степан. Романе, не.годиться так! "Чти отця твого і матір!.." Свахо, не комизься, іди в хату!
Настя. Яка я тобі сваха? Щоб ти й доки світ сонця не діждав бачити мене у своїм хліві!.. Ой сором!.. Тепер попадя та дячиха висміють мені очі!
Писар. Да, скандал!
Степан і другі йдуть у хату, Настя і писар - з двору. . Завіса

ДІЯ ЧЕТВЕРТА
Середина простої хати. За столом сидить Хведоска, з обох сторін дружки. На столі гільце. Біля столу стоїть староста (Чикал-к а), біля порога підстароста (Пилип). Біля печі стоять Степан Рева і Хотина.

ЯВА 1
Дружки (співають).
Казав соловейко - Сяду - не впаду;
Казала Хведоска - Заміж не піду.
Казав соловейко -
Політаю;
Казала Хведоска Погуляю!
(Починають квітчати Хведосці стрічками голову).
Ой дай, мати, масла, Я ж твою корівоньку пасла:
Виганяла в ранню росу, Дай помазати косу.
Ой попе, попе Гордію, Не дзвони рано в неділю;
Дзвони рано в суботу, Задай дружечкам роботу. Ой ви, галочки, літайте, Ой ви, дружечки, співайте, За косою квіточку носіте, Хведоні правдоньки не кажіте. Ой ви, дружечки, рядочком Попід зелененьким садочком, Та вирвем квіточку зелененьку, Заквітчаємо Хведоску молоденьку. Ой дружечки, помалу йдіть, Нашого винограду не топчіть, Бо наш виноград скрізь поріс, Куди тебе, Хведоню, бог поніс?
(Скінчили квітчати). Чикалка. Старосто, пане підстаростої 293
Пилип. А ми раді слухати?
Чикалка. Благословіть, дискать, гільце квітчати. Раз, і вдруге, і втретєі
Пилип. Бог благословить! Всі три рази бог благословить.
Дружки (співають).
В долину, бояри, в долину По червону калину, По хрещатий барвінок, По зелений васильок!
Голос з-за вікна: "Молодий іде! Молодий іде з боярами!"
Чикалка. Дружки, кінчайте скоріш гільце та, дискать, величайте молодого. Дружки (співають).
Мати Романа родила, Місяцем обгородила, Зорею підперезала, До тещі виряджала. Мати сина виряджає, Виряджавши, научає:
"Ой, їдь, сину, та до тещі в гості Та сядь, сину, в тещі на помості. А як буде, сину, теща частувати, Не пий, сину, першої чарки:
Вилий,сину, Та коню на гриву, Щоб була грива кудрява, Щоб була теща ласкава". Ой попід лісом битая доріженька, Ой туди йшов Роман з боярами, їм калина дорогу заступила.
Вийняв шабельку, став калину рубати, Стала калина до нього промовляти:
"Не задля тебе ця калина саджена, А задля того Хведоска наряджена". Нарядили, як панське дитя, Посадовили, як сиротя.
Пилип. Старосто, пане підстаросто!
Чикалка. А ми раді слухати. • Пилип. Благословіть молодому в хату вступити, молоду звеселити: отцю, неньці поклонятися, до вінця споряджатися!
Хотина (тихо до Степана). Пилип доладніш при-мовля.
Степан (тихо). Той всі закони зна. Чикалка. Бог благословить! Пилип. Раз, і вдруге, і втретє! Чикалка (тричі). Бог благословить!

ЯВА 2 Роман ввіходить з боярами, кланяється батькові й матері. Д р у ж к м (співають).
Явіру, явірочку, На жовтім пісочку, Там щука-риба грала, Сама собі дивувала, Що хороше вигравала.
Роман підходить до столу, кланяється Хведосці, котра встає і кланяється йому тричі.
А ще наша тарілка Не цінована, А ще наша Хведоня Не цілована. Ромав цілується тричі з Хведоскою і сіда за стіл поруч з нею.
А вже наша тарілка
Обцінована,
А вже наша Хведоска
Обцілована.
Чикалка. Старосто, пане підстаросто!
Пилип. А ми раді слухати.
Чикалка. Благословіть молодим, дискать, до вінця збиратися, отцю, неньці поклонятися.
Пилип. Бог благословить!
Чикалка. Раз, і вдруге, і втретє!
Пилип. Бог благословить! Тричі бог благословить! (Тихо до Чикалки). Чого ж ви стоїте? Беріть молодих та й виходьте з-за столу! (Убік). Не тямить нічого!
Дружки (співають).
Піднімайте, дружки, ноги, Високі пороги,
Бо надворі річки-калюжки, Будуть тобі гіркі дружки.
Пилип. Батьку! Беріть

читати