
Електронна бібліотека/Поезія
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
- Людському наступному світу...Микола Істин
Щоразу це щось позаслівне, невловне:
сліпенькі лампи
у досвітніх сільмагах; фарбована в синє
підлога дощана у прочинених навстіж дверях,
упертість поштарок на велосипедах
гул столітніх лапатих ялин під вітром;
на Правобережжі
чомусь такими завжди
густо обсаджено школи,
і старі дерева тепер всихають повсюдно,
але не коло шкіл.
Ніби знаки з такого світу,
де все можливо не те щоб почати заново,
та бодай підкрутити оптику
і вчасно вдягти броню.
Першим, що добре роздивишся
у непевному світлі ранку,
буде таксі на заправці: сивий водій
допомагає солдатові, високому, зовсім юному,
завдати на спину важкий військовий баул.
Допомагає іще з сумками, одна тактична,
інша домашня, квітчаста – явно
харчі від мами.
І хлопець біжить, біжить,
але недалеко, на інший кінець заправки,
до білого буса з відкритим багажником,
де вже вмостилися
кілька так само непідйомних баулів.
Але таксист не їде.
Дивиться в спину солдатові довгим, пронизливим поглядом,
потім різко махає рукою
і зачиняється у авто.
Ще якийсь час не їде.
Інший водій – із буса, також немолодий, –
перед тим, як закрити багажник, не годен стриматися:
із якоюсь ведмежою і батьківською ніжністю
раптом гладить хлопця поміж лопаток
і відвертається рвучко.
І поки стоїш, забувши вдихати
своє холодне повітря – нізвідки,
з пустого неба кружляє біла пір´їна,
обережно сідає у долоню підставлену.
Так щоразу нагадуєш, чому до тебе вертаються,
країно цих знаків, жестів і поглядів,
учебко для ангелів,
що й народилися
закривавлені.
Останні події
- 18.04.2025|12:57Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
- 14.04.2025|10:25Помер Маріо Варгас Льоса
- 12.04.2025|09:00IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»
- 06.04.2025|20:35Збагнути «незбагненну незбагнеж»
- 05.04.2025|10:06Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
- 05.04.2025|10:01Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
- 05.04.2025|09:56Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію
- 30.03.2025|10:014 квітня KBU Awards 2024 оголосить переможців у 5 номінаціях українського нонфіку
- 30.03.2025|09:50У «Видавництві 21» оголосили передпродаж нової книжки Артема Чапая
- 20.03.2025|10:47В Ужгороді представили книжку про відомого закарпатського ченця-василіянина Павла Мадяра