Електронна бібліотека/Поезія
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
- Людському наступному світу...Микола Істин
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
- Поетичні новиниМикола Істин
- Настя малює не квіткуПавло Кущ
- БубликПавло Кущ
- Серцем-садом...Микола Істин
- коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
- LET ME GОOKEAN ELZY
- Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
- де я тебе розлив...Сергій Осока
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Щоразу це щось позаслівне, невловне:
сліпенькі лампи
у досвітніх сільмагах; фарбована в синє
підлога дощана у прочинених навстіж дверях,
упертість поштарок на велосипедах
гул столітніх лапатих ялин під вітром;
на Правобережжі
чомусь такими завжди
густо обсаджено школи,
і старі дерева тепер всихають повсюдно,
але не коло шкіл.
Ніби знаки з такого світу,
де все можливо не те щоб почати заново,
та бодай підкрутити оптику
і вчасно вдягти броню.
Першим, що добре роздивишся
у непевному світлі ранку,
буде таксі на заправці: сивий водій
допомагає солдатові, високому, зовсім юному,
завдати на спину важкий військовий баул.
Допомагає іще з сумками, одна тактична,
інша домашня, квітчаста – явно
харчі від мами.
І хлопець біжить, біжить,
але недалеко, на інший кінець заправки,
до білого буса з відкритим багажником,
де вже вмостилися
кілька так само непідйомних баулів.
Але таксист не їде.
Дивиться в спину солдатові довгим, пронизливим поглядом,
потім різко махає рукою
і зачиняється у авто.
Ще якийсь час не їде.
Інший водій – із буса, також немолодий, –
перед тим, як закрити багажник, не годен стриматися:
із якоюсь ведмежою і батьківською ніжністю
раптом гладить хлопця поміж лопаток
і відвертається рвучко.
І поки стоїш, забувши вдихати
своє холодне повітря – нізвідки,
з пустого неба кружляє біла пір´їна,
обережно сідає у долоню підставлену.
Так щоразу нагадуєш, чому до тебе вертаються,
країно цих знаків, жестів і поглядів,
учебко для ангелів,
що й народилися
закривавлені.
Останні події
- 22.01.2025|11:18Англійське чаювання з Генрі Маршем: говоримо, мотивуємо, донатимо
- 22.01.2025|11:16«Інше життя» від Христини Козловської вже в книгарнях-кав’ярнях та на сайті
- 22.01.2025|09:24«Основи» перевидають фотокнигу balcony chic Олександра Бурлаки, доповнену фотографіями з 2022–2024 років
- 20.01.2025|10:41Розпочинається прийом творів на VІI Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея
- 17.01.2025|11:04Топ БараБуки: короткий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 15.01.2025|10:48FRANKOPRIZE 2025: Комітет розпочав прийом заявок
- 12.01.2025|20:21Філософські есе Олега Кришталя крізь призму відгуків
- 12.01.2025|08:23«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
- 11.01.2025|21:35«Де моє хутро»: історія про силу прийняття вперше презентували у Львові
- 11.01.2025|09:00«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»