
Електронна бібліотека/Поезія
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
Щоразу це щось позаслівне, невловне:
сліпенькі лампи
у досвітніх сільмагах; фарбована в синє
підлога дощана у прочинених навстіж дверях,
упертість поштарок на велосипедах
гул столітніх лапатих ялин під вітром;
на Правобережжі
чомусь такими завжди
густо обсаджено школи,
і старі дерева тепер всихають повсюдно,
але не коло шкіл.
Ніби знаки з такого світу,
де все можливо не те щоб почати заново,
та бодай підкрутити оптику
і вчасно вдягти броню.
Першим, що добре роздивишся
у непевному світлі ранку,
буде таксі на заправці: сивий водій
допомагає солдатові, високому, зовсім юному,
завдати на спину важкий військовий баул.
Допомагає іще з сумками, одна тактична,
інша домашня, квітчаста – явно
харчі від мами.
І хлопець біжить, біжить,
але недалеко, на інший кінець заправки,
до білого буса з відкритим багажником,
де вже вмостилися
кілька так само непідйомних баулів.
Але таксист не їде.
Дивиться в спину солдатові довгим, пронизливим поглядом,
потім різко махає рукою
і зачиняється у авто.
Ще якийсь час не їде.
Інший водій – із буса, також немолодий, –
перед тим, як закрити багажник, не годен стриматися:
із якоюсь ведмежою і батьківською ніжністю
раптом гладить хлопця поміж лопаток
і відвертається рвучко.
І поки стоїш, забувши вдихати
своє холодне повітря – нізвідки,
з пустого неба кружляє біла пір´їна,
обережно сідає у долоню підставлену.
Так щоразу нагадуєш, чому до тебе вертаються,
країно цих знаків, жестів і поглядів,
учебко для ангелів,
що й народилися
закривавлені.
Останні події
- 13.10.2025|12:48«Гетьманіана Старицького»: Унікальна виставка відкриває зв´язок між Козацькою добою та сучасною боротьбою
- 13.10.2025|12:40«Крилатий Лев – 2025»: У Львові назвали найкращих авторів прозових рукописів
- 13.10.2025|12:35Завершується прийом зголошень на Премію імені Юрія Шевельова-2025
- 13.10.2025|12:2112 топових видавництв, десятки книжкових новинок та фігура-гігантка Лесі Українки: Україна вдруге на LIBER
- 11.10.2025|13:07Засновник Ukraїner Богдан Логвиненко мобілізувався до ЗСУ: "Не бути пліч-о-пліч - емоційно складніше"
- 11.10.2025|13:02Вероніка Чекалюк презентує у Відні унікальні "метафоричні карти" для спілкування за столом
- 09.10.2025|19:19Ласло Краснагоркаї — Нобелівський лауреат із літератури 2025 року
- 07.10.2025|17:37“Тисяча осяйних сонць”: бестселер про долі жінок в Афганістані вийшов українською
- 06.10.2025|15:47«Основи» готують до друку три романи Самюеля Бекета до 120-річчя автора
- 06.10.2025|15:34Стартував прийом заявок на Премію Читомо-2025 за видатні досягнення у книговиданні