Завантажити

ви розумiєте, що я їду? Та щоб тiльки розв'язати цей чемодан, потрiбно принаймнi пiвгодини. А скласти, а знову запакувати? А ви чули, через пiвгодини поїзд? А якщо я не потраплю на цей поїзд, то тодi... фу, навiть подумати жах!
К а р ф у н к е л ь. О-о... ой... який страшний бiль! Благаю вас, мiй любий пане, майн зюсер гер... якби ви знали, який це жахливий... о-о-о!.. який... у-у-у!
Ю р к е в й ч. Але ви розумiєте, що це неможливо? Тепер розв'язувати чемодан! То я не потраплю на поїзд. А коли я не потраплю на поїзд, я втрачу мою найкращу мрiю. Через пiвгодини останнiй поїзд на Москву.
К а р ф у н к е л ь. У... у... о! Один крапля!
Ю р к е в й ч. Та ви чули - останнiй поїзд на Москву. А якщо я завтра вранцi не буду в Москвi, я не потраплю в Париж. У Париж, про який я стiльки мрiяв!
К а р ф у н к е л ь. Париж? Ви їдете в Париж?
Ю р к е в й ч. Так, я купив бiлет в екскурсiю, що їде на виставку! Екскурсiя виїжджає з Москви завтра о дванадцятiй годинi - значить, якщо я спiзнюся, пропали i грошi i всi мої надiї. Ви розумiєте, як я хвилююсь? Потрапити в Париж, за кордон, на виставку - хiба трапиться вдруге така оказiя? Якби ви прожили десять рокiв у нашiй глушинi, ви б знали, чого варта мрiя. Може, тут вирiшується моя доля - я трохи пишу... i, може, в Парижi... е, та що й казати!
К а р ф у н к е л ь. Зальбадерей! Безглюздий балакня. Вирiшується доля... Розумна людина сам робiль своя доля, у-у-у! (Сiдає край стола). Вi просто не бажаль менi допомогаль. Можна двадцять разiв розв'язаль i зав'язаль двадцять таких чемодан... О... о... проклятий бiль! (Тихенько стогне).
 
Юркевич, схвильований, ходить по кiмнатi. Пауза.
 
К а р ф у н к е л ь (раптом скрикує i нахиляється, шукаючи чогось на пiдлозi). А! Донерветер! Тримайте, тримайте, вiн бiля, вас, вiн покотiлься!
Ю р к е в и ч (пiдбираючи ноги). Хто покотився, хто покотився, де?
К а р ф у н к е л ь (лазячи по пiдлозi). Не наступiть з ногами! Один... два... три.
Ю р к е в и ч (шукає, нахилившись). Та що саме?
К а р ф у н к е л ь (показуючи маленьку золоту коробочку). Я розсипаль... дванадцять... дванадцять пiлюльок... такий маленький пiлюлечка. Будь ласка, допоможiть знаходiль!
 
Обидва нахиляються i шукають по всiй кiмнатi.
 
К а р ф у н к е л ь. Обережно, не наступiть з ногами! Два... три... цвай... драй...
Ю р к е в и ч. Знайшов, знайшов! Одна, двi, ще одна, ще...
К а р ф у н к е л ь. Дякую, данке. (Шукають). Бiтте нох. Чотири, п'ять... Данке зер. Дякую. Будь ласка, ще трошки. Ага, нох айне...
Ю р к е в и ч (шукає). Всi?
К а р ф у н к е л ь. Нi, ще двi. Ага, ще є! Ще одна, будь ласка, ще один. Зiбен, ахт - ще один...
Ю р к е в и ч. Нiде бiльше немає. Не видно.
К а р ф у н к е л ь. Може, закотiлься пiд чемодан? Подивiться, будь ласка, з очима.
Ю р к е в и ч (штовхає чемодан). Нi, нiчого подiбного.
К а р ф у н к е л ь. Нема? Яка неприємна пригода! А може, пiд порогом?
Ю р к е в й ч. Та годi-бо - скiльки не стає?
К а р ф у н к е л ь. Один.
Ю р к е в и ч. Однiєї? Ну, то чи варто за одну турбуватись? Все одно вона забруднилася на пiдлозi.
К а р ф у н к е л ь. Але його не можна так залишати. Не можна...
Ю р к е в и ч. Не можна? Але чому?
К а р ф у н к е л ь. Дас iст гiфт. Це отрута.
Ю р к е в и ч (дме на пальцi i дiстає хустку). Отрута?
К а р ф у н к е л ь. Дуже мiцний отрута, алькалоїд. Я його добуваль з один квiтка. (Шукає). Якщо людина ковталь один пiлюлька - вiн умiраль за чотири секунди, як один муха, вi айне флiге. Паралiч, удар - жоден лiкар не пiзнає, вiд чого. Я не можу його тут залишити. (Шукає, заглядаючи пiд стiльцi).
Ю р к е в и ч. Нiде нiчого не видно. (Витирає руки хусткою).
К а р ф у н к е л ь (невдоволений, ховає коробочку в кишеню). О-о, знову! (Хапається за щоку). У-у-у, проклятий бiль! (Падає в крiсло, вигинаючись вiд болю). У-у-у! Яка му... о-у-у! Абер дас iст... (Зривається на ноги). О, благаю вас, благаю вас, пане вчителю, майн лiбер шульмайстер!
 
II
 
Цiєї хвилини чути частий дзвiн оповiстки.
 
Н о с и л ь н и к (швидко входить з квитком у руцi). Прошу бiлетик, 11 карбованцiв 75 копiйок. Прошу!
Ю р к е в и ч (заквапився). А? Що? Бiлет? Ага! Дзвiнок - чуєте?
Н о с и л ь н и к. З Києва - оповiстка на ваш поїзд. (Бере з пiдлоги чиїсь речi).
Ю р к е в и ч. Ага. То несiть. Несiть мерщiй на перон. (Хапається за чемодан). Мерщiй!
Н о с и л ь н и к. Та нi ж бо, нi, ще рано. Ще через двадцять чотири хвилини, якщо не спiзниться. Я зайду - не звольте турбуватись.
Ю р к е в и ч. Стривайте, носильник! Стривайте! (Поривається до дверей за носильником). Носильник!
К а р ф у н к е л ь (хапає Юркевича за руку). Просiть чого хочете! Одну лише краплю!
Ю р к е в и ч (обурений). Та ви просто глузуєте! Та ви чули, що через

читати