Завантажити

виссати солодощі (польськ.). — Ред.
56 ... д о ц і л к о в и т о г о с о н н о г о з а б у т т я у К. Ф. М е й є р а ... — І. Франко цитує вірш “Nachtgerausche”:
C o n r a d F e r d i n a n d Meyer. Huttens letzte Tage. Engelberg — Berlin, 0. J., c. 13 — 14.
57 Розкрий мені, музо, гомін нічних звуків, що влітають до вух безсонного! Спочатку зблизька гавкання сторожових собак, згодом ритмічні удари годинника, опісля розмова рибалок на березі. А потім? Нічого більше, тільки невиразний голос духів у непорушній тиші, як віддих молодих грудей, як дзюркіт глибокої криниці, як глухий удар весла. А далі нечутна хода сну (нім.). — Ред.
58 Невиразний, невловимий голос духів непорушної тиші (нім.). — Ред.
59 Музика думок (нім.). — Ред.
60 Заїкання (нім.). — Ред.
61 Г а р т л е б е н Отто Еріх (1864 — 1905) — німецький письменник демократичного, згодом буржуазного напряму.
62 Я лежу на животі і курю тютюн Бріммер. Жахливо! Час від часу я надуваю губи і свищу на все родинне життя (нім.). — Ред.
63 Прикрашуючі епітети (лат.). — Ред.
64 Почервонів зі злості, заллявся жовчю заздрості (польськ.).
65 Образотворчі мистецтва (нім.).
66 ...п р и в и д і Б е л ь в е д е р с ь к о г о А п о л л о н а ... — Йдеться про римську копію статуї Аполлона роботи Леохара, знайдену у 1495 р.
67 Л а о к о о н — персонаж грецьких міфів про Троянську війну, жрець, якого з двома синами задушили велетенські змії, послам розгніваними богами. Родоські скульптори Агесандр, Полідор і Афінодор створили в І ст. до н. е. скульптуру під назвою “Група Лаокоона”, яка зберігається нині у Ватіканському музеї.
68 Найменшого (лат.). — Ред.
69 Свого роду (лат.). — Ред.
70 Часова послідовність — це ділянка поета, так як простір є ділянкою маляра (нім.). — Ред.
71 ... з а г а л ь н о з в і с н а п і с н я Г е н р і х а Г е й н е ... — І. Франко наводить XVIII поезію з циклу “Повернення на батьківщину”.
72 На обрії далекім,
Як марево, встає
Крізь присмерк вечірній місто
Забуте місто моє.
 
Вологий вітер мружить
Сірі шляхи водяні.
Веслує сумний з обличчя
Човняр у моєму човні.
 
Сонце ще раз підвелося,
Над обрієм дивно сія
Й показує те місце,
Де втратив кохану я (нім.). — Переклад Ол. Ющенка
73 Найлюбіша (нім.). — Ред.
74 Вершина (франц.). — Ред.
75 D г. К а г l d u P r e l. Psychologie der Lyrik, Beitrage zur Analyse der dichterischen Phantasie. Leipzig, 1880, стор. 74.
76 В стані народження (лат.). — Ред.
77 К а н т Іммануїл (1724 — 1804) — німецький філософ-ідеаліст. Заперечував можливість об'єктивного пізнання світу. Основні положення естетики викладені у його праці “Критика здатності судження” (1790).
78 Абстрактно (лат.). — Ред.
79 Першу рушійну силу (лат.). — Ред.
80 Про смаки не сперечаються (лат.). — Ред.
81 Смак (лат.). — Ред.
82 О часи! О звичаї! (лат.). — Ред.
83 Пізніше (лат.). — Ред.
84 Формальна естетика повинна залишити осторонь весь зміст і обмежитися тільки самою формою (тм.). — Ред.
85 Формальна краса є тільки дуже підрядним чинником мистецької краси, яка, по суті, йде від форми до змісту (нім.). — Ред.
86 Форма гарна тоді, коли вона є несвідомим, довільним відображенням, наочним втіленням ідеї (нім.). — Ред.
87 Ш л е г е л ь А в г у с т В і л ь г е л ь м (1767 — 1845) — німецький письменник-романтик.
88 Краса є приємним проявом добра (нім.). — Ред.
89 Т е р з і т — за грецькою міфологією, один з учасників Троянської війни. Відзначався потворною зовнішністю і зухвальством.
90 К а л і б а н — персонаж п'єси Вільяма Шекспіра “Буря”. Переносно раб, потворний дикун.
91 К в а з і м о д о — персонаж роману Віктора Гюго “Собор Паризької богоматері”. Ім'я Квазімодо стало називним і означає потворну людину.
92 Ф а в н — одне з найдавніших божеств у римській міфології, покровитель лісів, полів, отар та пастухів.
93 С і л е н — у грецькій міфології демон, син Гермеса, наставник і вихователь Діоніса.
94 К е н т а в р и — міфологічні істоти, напівлюди-напівконі.
95 ...Р і ч а р д с о н о в о ї “П а м е л и”... — Йдеться про роман англійського письменника Семюеля Річардсона (1689 — 1761) “Памела, або Нагороджена доброчесність” (1740).
96 Г в а р і н і Баттіста (1538 — 1612) — італійський письменник, теоретик літератури та мистецтва.
97 Щоб і цього не бракувало (польськ.) — Ред.
98 Вирішальне значення має не те, у що ми віримо, а тільки те, як ми віримо (нім.). — Ред.
99 Краса йде від форми до змісту (нім.). — Ред.
---------------

------------------------------------------------------------

---------------

------------------------------------------------------------

читати