Завантажити

говорить далі, що бридкість є неприємне явище зла, то в творах штуки можна б радше сказати, вживаючи сеї самої термінології, що бридкість є приємне явище зла, хоча, звісно, поняття добра і зла приплутано туг зовсім не до ладу. Може, ся невеличка екскурсія на поле естетичної метафізики не буде без пожитку і для нашої громади, котра іноді буває також не в пору і не до ладу “естетичною”.
 
1 Л е м е т р Жюль Франсуа (1853 — 1914) — французький буржуазний критик і письменник, представник імпресіоністичної школи в літературознавстві. Член французької Академії (з 1896р.).
2 ... Л е м е т р о в і с л о в а п р о к р и т и к у, в и с к а з а н і в й о г о с т а т т і п р о П о л я Б у р ж е. — Йдеться про есе Леметра у збірнику “Сучасники” (1886 — 1889).
3 Б а р Герман (1863 — 1934) — австрійський буржуазний письменник і літературний критик. Один із теоретиків експресіонізму.
“D i e Z е і t” — громадсько-політичний і науково-мистецький тижневик ліберально-буржуазного напряму. Видавався у Відні у 1894 — 1904 pp.
4 А р і с т о т е л ь (384 — 322 до н. е.) — старогрецький філософ і вчений, ідеолог античного рабовласницького суспільства. У творах розробляв проблеми філософії, логіки, психології, природознавства, історії, політики, етики, естетики.
5 Н і з а р Дезіре (1806 — 1888) — французький історик літератури. Автор “Histoire de la litterature francaise” (1844 — 1861), “Souvenirs” (1888).
6 T е н Іполит (1828 — 1893) — французький філософ-позитивіст, в літературознавстві — представник культурно-історичної школи.
7 Так мені подобається (лат.). — Ред.
8 Т а к с а м о х и б н и м в и д а є т ь с я м е н і п о г л я д т. з в. р е а л ь н и х к р и т и к і в ... — У даному випадку І. Франко виявив слабку обізнаність з художнім аналізом літературних творів у працях російської революційно-демократичної критики. Проте в цій роботі він визнавав політичне і соціальне спрямування статей Добролюбова і Чернишевського про літературу.
9 Натхнення, навіювання (лат.). — Ред.
10 “Р і г – В е д и” — пам'ятка давньої індійської літератури і релігії. Складена не пізніше VI ст. до н. е.
11 “З е н д – А в е с т і а” — збірка “святих” текстів міфологічного та релігійного змісту, написаних давньоіранською мовою.
12 П а в с а н і й (II ст. до н. е.) — давньогрецький історик і митець, автор “Описів Еллади”.
13 О в і д і й Публій Назон (43 р. до н. е. — 17 р. н. е.) — римський поет, автор “Метаморфоз”, “Скорботних елегій”, “Героїнь” (Послань).
14 ... H y m n i H o m e r i c i ... — Йдеться про видання творів Гомера: Epigrammata et Batrachomachia. Homero vulgo attributis. Ex recensione Augusti Baumeister. Lipsiae, 1874.
15 Z e i l e r. G e s c h i c h t e d e r g r i e c h i s c h e n P h i l о s о р h і е. — Йдеться про працю німецького вченого Едуарда Целлера “Grundriss der Geschichte der griechischen Philosophic” (1880).
16 П л а т о н (428 — 348 до н. е.) — грецький філософ-ідеаліст, у творах якого, зокрема в “Діалогах”, естетичні ідеї посідають чільне місце.
17 Ц і ц е р о н Марк Туллій (106 — 43 pp. до н. е.) — римський оратор, політичний діяч і письменник.
18 Д е м о к р і т (бл. 460 — 370 до н. е.) — грецький філософ-матеріаліст, один із засновників атомістичної теорії побудови матерії. Розробив також деякі питання естетики й мовознавства.
19 Бо Демокріт заперечує, що без божевілля великим не може бути поет (лат.). — Ред.
20 Г е р о д о т (бл. 484 — 425 до н. е.) — грецький історик. У творі “Історія греко-перських війн” широко використав стародавні міфи й легенди.
21 Г е с і о д (VIII — VII ст. до н. е.) — грецький поет, автор дидактичних поем “Роботи і дні”, “Теогонія” (“Походження богів”).
22 “S t u r m u n d D r a n g” (“Буря і натиск”) — літературний і суспільний рух у Німеччині 70 — 80-х років XVIII ст., спрямований проти абсолютизму та деспотизму монархії. Назва походить від п'єси Ф. Клінгера “Буря і натиск” (1776).
23 Я починаю опівночі, схоплююсь, як божевільний, з постелі; ніколи ще мої груди не були сповнені більшого натхнення, щоб оспівати вічного мандрівника (нім ). — Ред.
24 G o e t h e s W e r k e ... — Йдеться про видання: Goethes Werke. Funfter Teil. Herausgegeben von H. Dflnzer. Berlin und Stuttgart, 0. J., що виходило у серії “Deutsche National-Literatur”, яку видавав Йозеф Кюрхнер. Порядковий номер V тому творів Гете у цій серії — 86.
25 Миле божевілля (нім ). — Ред.
26 ... В і л а н д у в с т у п і д о с в о й о г о “О б е р о н а” ... — Йдеться про фантастичну поему німецького письменника-просвітителя Кристофора-Мартіна Вiланда (1733 — 1813).
27 Ще раз осідлайте мені, музи, Гіпогрифа для їзди в стару романтичну крсіїну. Як любо грає в моїх звільнених грудях миле божевілля! Хто пов'язав моє чоло магічною пов'язкою? (нім.). — Ред.
28 W i e l a n d s W e r k e ... — Йдеться про видання: Wielands Werke. Zweiter Teil. Herausgegeben von H. Prohle. Berlin und Stuttgart, 0. J., що виходило у серії “Deutsche

читати