
Електронна бібліотека/Казки
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
- Людському наступному світу...Микола Істин
Дроздом, а Лис тим часом вискочив iз жита та до горняток. Повиїдав усе чисто, решту порозливав, а сам драла.
Сидить Дрозд на деревi та й в'є гнiздо, аж тут зирк, а Лис пiд деревом.
- Дрозде, Дрозде,- говорить Лис,- чи вивiв ти мене з ями?
- Вивiв, Лисику.
- А нагодував ти мене?
- Нагодував.
- Ну, тепер же напiй мене, а то я твої дiти геть поїм.
- Не їж, Лисику, я тебе напою. Дрозд горює. Дрозд -нудьгує, як би йому Лиса напоїти. Далi надумав i каже Лисовi:
- Ходи зо мною!
Вийшли з лiсу знов на ту саму польову дорiжку.
- Лягай тут у жито,- каже Дрозд Лисовi,-- а я буду мiркувати, чим тебе напоїти.
Бачить Дрозд, а дорiжкою чоловiк їде, бочку води везе капусту пiдливати. Пiдлетiв Дрозд, сiв коневi на голову, дзьобає.
- А тю!- крикнув чоловiк та й замахнувся на Дрозда батогом. Дрозд пурхнув, а чоловiк луснув батогом коня по головi. Мов нiчого й не бувало, сiв собi Дрозд на другого коня та й дзьобає його в голову. Знов замахнувся чоловiк i знов луснув коня по головi. Розлютився чоловiк на Дрозда. "От каторжна пташина!- думає собi.- I чого вона прив'язалася!"
Дрозд тим часом сiв на бочку з водою та й дзьобає собi.
"Чекай же ти",-думає чоловiк та несподiвано як вихопить ручицю з воза, як не лусне по бочцi! Дрозда не вцiлив, а бочка вiд важкого удару похитнулася та й гепнула з воза на землю, i вся вода з неї вилилася та потекла здоровою рiчкою по дорозi. Вискочив Лис iз жита, напився доволi, а чоловiк, проклинаючи Дрозда, взяв порожню бочку i поїхав додому.
Сидить Дрозд на деревi та й в'є собi гнiздо, аж тут зирк, а Лис знов пiд деревом.
- Дрозде, Дрозде, вивiв ти мене з ями?
- Вивiв.
- Нагодував ти мене?
- Нагодував.
- Напоїв ти мене?
- Напоїв.
- Ну, а тепер посмiши мене, а то я, їй-богу, твоїх дiтей живцем поїм.
- Не їж, Лисику, я тебе посмiшу. Горює Дрозд, нудьгує Дрозд, як би йому Лиса посмiшити, а далi й каже:
- Ходи зо мною!
Вийшли з лiсу знов на польову дорiжку. Лис засiв у житi та й жде. Аж ось їде дорогою той самий чоловiк, що вперед їхав з водою: сам сидить напередi, а ззаду сидить його синок з паличкою в руцi. Пiдлетiв Дрозд, сiв на плече чоловiковi та й дзьобає.
- Ой тату,- каже хлопець,- на вас птах сидить! Не ворушiться, я його заб'ю.
Ще старий не вспiв гаразд розслухати, що син каже, а хлопець як замахне паличкою - лусь батька по плечу! Дрозд тiльки фуркнув, а по хвилi сiв на друге плече чоловiкове. Знов розмахнувся хлопець i ще дужче влучив батька по плечу.
- Ой сину, що се ти робиш?- крикнув батько.
- Цитьте тату! Якась пташка все сiдає на вашi плечi, я її мушу зловити.
- То лови, а не бий!- з болю кричить батько.
Полiтав, полiтав Дрозд та й сiв старому на голову та й дзьобає його солом'яну крисаню*(* К р ис а н я - капелюх.), немов тут йому й мiсце. Махнув хлопець долонею, щоб його спiймати,фуркнув Дрозд. Сiв удруге, знов хлопець на нього намiрився рукою - знов надармо.
"Чекай же ти, бiсова птице! Вже я тебе почастую!"- подумав хлопець. I коли Дрозд утрете сiв на батькову голову, вiн, не тямлячи гаразд, що робить, як не замахнеться палицею, як не трiсне старого по головi, аж тому свiт замакiтрився. Дрозд фуркнув i полетiв собi геть. А Лис, сидячи в житi, дивився на се все i аж за живiт держався зо смiху над Дроздовими штуками.
Бачить Дрозд, що Лис такий радий, i вiдiтхнув свобiдно.
"Ну,- думає собi,- тепер, чень* (* Ч е н ь - мабуть.), дасть менi спокiй, не буде моїм дiтям грозити".
Та ледве вiн знов узявся будувати своє гнiздо, аж зирк. Лис уже знов пiд деревом.
- Дрозде, Дрозде,- мовить Лис,вивiв ти мене з ями?
- Вивiв.
- Нагодував ти мене?
- Нагодував.
- Напоїв ти мене?
- Напоїв.
- Розсмiшив ти мене?
- Розсмiшив.
- Ну, а тепер ще мене постраши, бо коли нi, то я твоїх дiтей поїм.
Горює Дрозд, нудьгує Дрозд, як би йому Лиса настрашити, а далi й каже:
- Що ж маю робити? Ходи зо мною, я тебе настрашу.
Веде Дрозд Лиса попiд лiс дорогою на велике пасовисько. Там паслася велика череда овець. Пастухи сидiли в колибi* (* К о л и б а - хатинка пастухiв.), а пси бiгали довкола череди, пильнували овець. Став Лис здалека, на краю лiсу, та, побачивши псiв, не хоче йти далi.
- Що, Лисику, страшно?- питає Дрозд.
- Нi, не страшно,- каже Лис,- а тiльки я втомився, не хочу йти далi.
- Як же ж я тебе настрашу, коли ти не хочеш далi йти?- питає Дрозд.
- Страши як знаєш,- мовить Лис,- але знай, що коли не настрашиш, то я твоїх дiтей з кiстками схрупаю.
- Добре,- каже Дрозд,- лягай же ти собi ось тут у жито i гляди, що я буду робити. А коли тобi почне бути страшно, то крикни менi, щоб я перестав.
Полетiв Дрозд, сiв собi на землi перед псами та й порпає землю лапками. Кинулися пси до нього, вiн пiдлетiв, та зараз же сiв знов недалеко того мiсця, та вже трохи ближче до Лиса. А Лис глядить, що з того буде, а того й не бачить, що пси пiдходять усе ближче та ближче. Далi Дрозд зривається з землi i, одним крилом треплючися, мов скалiчений, починає летiти просто до
Останні події
- 30.03.2025|10:014 квітня KBU Awards 2024 оголосить переможців у 5 номінаціях українського нонфіку
- 30.03.2025|09:50У «Видавництві 21» оголосили передпродаж нової книжки Артема Чапая
- 20.03.2025|10:47В Ужгороді представили книжку про відомого закарпатського ченця-василіянина Павла Мадяра
- 20.03.2025|10:25Новий фільм Франсуа Озона «З приходом осені» – у кіно з 27 березня
- 20.03.2025|10:21100 книжок, які допоможуть зрозуміти Україну
- 20.03.2025|10:19Чи є “Постпсихологічна автодидактика” Валерія Курінського актуальною у XXI ст. або Чому дослідник випередив свій час?
- 20.03.2025|10:06«Вівальді»: одна з двадцяти найкрасивіших книжок всіх часів відкриває нову серію для дітей та їхніх батьків від Видавництва «Основи»
- 13.03.2025|13:31У Vivat вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів
- 13.03.2025|13:27Оголошено короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize 2024 року
- 11.03.2025|11:35Любов, яка лікує: «Віктор і Філомена» — дитяча книга про інклюзію, прийняття та підтримку