Завантажити

куток
і зайцеві що кривиться єхидно
показуючи зуби як кістки
примруживши ячмінні оченята...
 
...візьми хоч груду і щосили кинь
в лице мені бо лишусь непочатим
 
ПАМ‘ЯТІ ІВАНА КОСИНІНА
 
завертай мене боже додому
там дівчата як писанки гарні
там лубка на огризку лубкому
намалюю під муром каварні
 
там химери злітають з полотен
пастуха леонардо да ґойї
там не ждуть покривала для плоті
а сльози аскетично нагої
 
там в труну підстеляють подушку
там готують салати з кропиви
там лиш скрипка простить і послушно
піде жебрати грошей на пиво
 
* * *
 
це розріджене повітря не закінчиться ніколи
ніби варвар в стійлі папи ні стояти ні втекти
люмпен вирвався на волю алебарди стали колом
з-під землі уже прозрілі повилазили кроти
 
це траяновій побіді так радіє поліс нині
ти видовище до тебе хліб роздали і вино
вовк повинен бути вбитим вовк повинен бути винен
вовк також колись повинен почуватись кабаном
 
не ошкірюйся даремно впала дакія у корчах
смерть однаково приходить до вовків і до царів
тільки очі не заплющуй ти дивитись мусиш конче
це навічно відіб’ється під півмісяцями брів
 
одинадцять тисяч звірів проливають кров на сцені
одинадцять тисяч люду вивергають матюки
по околиці блукає тінь з очима авіценни
і рахує на задвірках перелякані зірки
 
* * *
 
затуркані розтуркані затуркані
розтуркані зубами догори
свистали ми забитими форсунками
і по одному утікали з гри
 
а вже колоду посипали попелом
хай інший хтось приходить уночі
ми написали дуже добру оперу
чи ж винні ми що опера мовчить
 
чи ж винні ми що ця сумна процесія
похнюплена неначе з бодуна
при родах вмерла покритка поезія
і ліс росте крізь наші імена
 
* * *
 
не протерти постолами цю траву
не стелити попід ребра як верету
я нагадую зістарену сову
що впивається на покидьках бенкету
 
я занадто цим потворам потурав
трубадурив анемійне безголов’я
підмішаю у вино дванадцять страв
випиваю за чумне своє здоров’я
 
понадкушую весільні калачі
та й пошвендяю корчами в каземати
а назавтра позлітаються сичі
з-під трави мене по кусню витягати
 
ШЕВЧЕНКО
 
я зашкодив сатані і тепер діла пропащі
із кумедних валунів обізвався дикий пращур
перестріне на валу і гаркаво засміється
гляньте юному ослу чорна жриця віддається
 
я забуду прорости на задвірках сеї мови
де літаючи кроти будуть свідками єгови
де повітряні шари як модерні одаліски
де у прихистку чадри верховодять голі мізки
 
але хай живуть усі на порепаній долоні
рештки снів і голосів поцілунків і агоній
хай знервованим роям не підставлять голу шию
хай доконують а я братолюбієм укрию
 
* * *
 
середньовічних полювань
картате знамено
вже протрубив у ріг іван
готуйся звірино
 
а ти вполюй мене чи ні
я буду зайцем тут
у глечику в галичині
мої діди ростуть…
 
СЕРЕДНЬОВІЧНІ ВІЗІЇ
 
1
 
допоки цих филистимлян
лисиці не усіх спалили
допоки крутиться земля
і меч архангела гаврила
подібен гострому хресту
пора не виходити з дому
 
тобі печернику старому
дано корону і фартух
і тліють єретицькі мощі
і голосно смієшся ти
 
лисиці також хрестоносці
коли штахетові щити
 
2
 
о недоречна прадавня буколіка
казка приречена
доброго вечора черепе йорика
доброго вечора
 
кава застигла дитя ненароджене
криком заходиться
вухо ван гога у небі порожньому
як богородиця
 
вже не знайти на землі ані каменя
не філосовського
радо виводить хвалу пеліканові
хор березовського
 
3
 
графине
вашої руки
не дочекати сателіту
доісторичні павуки
плетуть останню сіть завіту
 
дуель скінчилась восени
я стятий шаблею бродяги
і зброєносець сатани
зриває з жердок наші стяги
 
не відчиняйте вікна в сад
шепочуть птахи плачуть пальми
крокує дикий азіят
до вашої святої спальні
 
4
 
шамани сплять
шаманам сниться
не андалузький гордий герб
твоя червона колісниця
на тлі малоросійських верб
 
наворожили і неначе
вся кров злилась до голови
сушені крила кажанячі
позаторішній кал сови
сімнадцяте ребро тритона
і пригорілі таргани...
 
з твого лицарського загону
лишились вірні три струни
 
і гриф
 
над голови злітає
і попід вербами в ставі
німої риби буйна зграя
і поцілунки неживі
 
ПРЕДТЕЧА
 
1.
 
набридло дертися в пресвітери
бо на пораненій горі
виписують дражливі літери
архістратиги комарі
 
а інші версії заказані
тому ховайся в рукавах
бо крізь твоє гебрейське казання
зростає прерійна трава
 
і не зітхнути цими горами
і не розгледіти з вікон
як над окрушинами хворими
витає прерійний дракон
 
2.
 
може здатись на котячу милість
і заночувати у котлі
завтра біле платтячко навиріст
в дар запропонують лихварі
 
завтра місяць увіпреться боком
у твоє натруджене зело
завтра нагадаєшся нівроку
що тебе й в помині не було
 
що за всім оцим палеолітом
біла пава як зоря чужа
холодно вгризається у бітум
а тобі ні крапельки не жаль
 
3.
 
загорнув опівнічний грим
ідилійну рокиту барв
подаруйте мені хоч рим
я його недоримував
 
недоплакав на

читати