Завантажити

на вітер
нехай розіб'ється об мур
кидаю камінь на вітер
нехай розітреться в пісок
кидаю пісок на вітер
нехай почезне з очей
але все одно
хочу тебе ненавидіти
щоночі
 
антикода
 
хоча б одинокий хрест в цьому замку то було би де помучити хоча б одинокий наказ порубати усіх бородатих як колись порубали дітей хоч би помити його перед смертю щоб кат не відвертав носа
батечку якщо його таки мус вкоротити на голову то подаруй ту голову мені на уродини я гладитиму її перед сном і навіть цілуватиму в губи хоч це все одно не поможе
 
ОТРУЄННЯ ГОЛОСОМ
 
0.
 
в їдкім повітрі слів відлунює вода
самотній шансоньє порипує в шамоту
відвідайте цей храм тут вичавлять роботу
і бездоганний джез набухне на вівтар
 
і з випарів лайна до бога як до поту
покірно ніби пан позеленіє дар
у витривалу млость вимощує радар
шалених шанців жил заслужену підлоту
 
є вищий сурогат не пійло а політ
від трьох каріятид до золотої риби
коли на парастас приляже новий міт
 
дерева знають час дерева чують вибір
солом'яний настил у тростяній колибі
чи синій як туман передостанній світ
 
1.
 
в їдкім повітрі слів відлунює вода
розчинена давно а й досі не по собі
немов старій сові в солом'яному дзьобі
у позашлюбну ніч ховаються літа
 
чому з колишніх лат у зморщеній утробі
переступила нас безгучна самота
я ж досі ще живий роздерти цю гортань
і муху золоту розмазати по лобі
 
о крезе відорви зо два рядки оплоту
гарем не відрізнить потвори від царя
і з ночі навпрошки не вирве кужіль дроту
 
від козиря на схід уже зійшла зоря
шалійте лопухи крізь нарцисичний ряд
самотній шансоньє порипує в шамоту
 
2.
 
самотній шансоньє порипує в шамоту
нічних літератур їх кілька сотень є
ти поклонись йому гомерова зміє
він миє з-під землі заплющену породу
 
в передпокої крил він кожну нитку п'є
коли чому за що дорвався до народу а
поліс угорі тероризує моду
і пильно як в очу оберіга кар'єр
 
але біблійний дощ не допоможе лоту
книжки не догорять жінки не оживуть
і місяць жадовин не переріже цноту
 
література мить література ртуть
тут навіть очі сплять тут навіть орди мруть
відвідайте цей храм тут вичавлять роботу
 
3.
 
відвідайте цей храм тут вичавлять роботу
як прищик на губі замурзаних реклам
тут переріжуть пил тут поцінують хлам
і кожну самоту обмацають доцоту
 
до жодного рубця розмиті призми ран
зашиті в кожен м'яз каріятиди шроту а
ще долийте в текст знервовану голоту
і homo homini як говорив степан
 
та з сонячних м'ясив покірно валить пар-
а ось тобі і всі простріли і респекти
держава упаде залишиться навар
 
достойно кажуть єсмь розрізати ці лепти
та знаєш що колись облізе мох з коректи
і бездоганний джез набухне на вівтар
 
4.
 
і бездоганний джез набухне на вівтар
і ти переживеш проскуру мелодрами
і тихо підійдуть до пещеної брами
старий полурізник і юний паламар
 
один тобі несе розхлюпаний пугар
від серця (галуна) відірваної браги
а інший не нажив ні слави ні відваги
лише на дні душі тонесенький загар
 
а тільки обидва виношують охоту
заночувати там де ризи і щурі
і гранули свинцю заліплені у сотах
 
не знає навіть той кого нема вгорі
чи хоч один із них зуміє знести гріх
із випарів лайна до бога як до поту
 
5.
 
із випарів лайна до бога як до поту
періщить по мостах стара камінна сіль
я знаю як живуть подряпини в красі
потвора та земля що не дала осоту
 
не голосу вітрів а вітру голосів
на гребені життя не знайдеш насолоду
поміж передчуттів поховзлі мари льоду
та в космосі їх брил оракул не засів
 
тінисті хмари трун лякливі шиї дам
місцями образів присутність показова
і кілька павутин чи тріщин з-поза рам
 
не віра у вирай а тільки тінь лажова
загубиться в траві і на жертовних ловах
покірно ніби пан позеленіє дар
 
6.
 
покірно ніби пан позеленіє дар
немови - просторінь тернинами обросла
у схлипі віровчень переростають кросна
в торговий ряд життя чи попросту базар
 
на тілі почуттів з'являється короста
від вимкнення планет обернутих в товар
причина тільки дух а простір тільки вар
в якому цих тварин понаплодилось доста
 
не розкошуй живи заштовхуючи шар
із номером листа у щонайближчу лунку
у цьому є хоча б тривкий зальотний шарм
 
простягну у вікно труну для поцілунку
а там уже давно шалену мить шалюнку
у витривалу млость вимощує радар
 
7.
 
у витривалу млость вимощує радар
для слів і почуттів хоча б найменше місце
чому ж тоді меж нас повісився цей місяць
і зиму наложив як вето на хозар
 
почесні не місця а мотлохи комісій
котрі не допливуть до наших древліх чар
лети моя леліт віддайся цим очам
пришестя возвісти в натужні барви лісу
 
а як зірвеш з цих пут принаймні долю соту
хай опромінить нас печальна вірогідь
і хай відіб'є нам до заздрощів охоту
 
немало коринтян розпеленали хіть
та сказано колись шукайте і знайдіть
в шалених шанцях жил заслужену підлоту
 
8.
 
в шалених шанцях жил заслужену

читати