Завантажити

Вони, буває, опадуть листками,

Осінні дні, а кожен – віртуоз.

Благих і гордих квітів килим тканий

Прибив на смерть уранішній мороз.

Така краса невічна, лиш знімати,

Та головного око не збагне.

А може, так, як ці осінні шати

Ошатних квітників, приб’є й мене

Назавтра стужа. Холодно, міцніше

Обвий мене, життя. До хрипоти.

Як не крути, та ця рука лиш пише,

А водиш нею, богорівне, ти.

І насилаєш немочі та злами.

То вже не подивуй, прошу, мені,

Коли, буває, опадуть листками

Тобі на жертву ці слова дрібні…

читати