***

Щось перевернулося -

камінь кинь в акваріум

рибок трохи тіпає

не приходять сни

холодно під місяцем

жити віддзеркаленням

 

гоїмо закохано почуття вини

 

синіми листочками ніч вікно насичує

на воді метелики ніби не живі

п´яно цілуватися

захлинутись відчаєм

перестиглі яблука б´ють по голові

 

це пора мелодія

ніби одяг зірвана

пальцями нервовими...

колесо ? крило?

пружне накопичення

пауза до вірного

у провалля пострілом

ніби не було

(2002)

 

***

щось хочеш сказати

але тільки-но розтуляєш вуста-

і замість слів

з рота випливають

один за одним

великі кораблі

 

цікава казочка

потік свідомості

міраж

та головне -

за півкроку до порятунку-

непомітно потонути

 

і сині звірі

і мляві рухи

і тихі звуки

і мучиться лялька скляними очима

 

щось хочеш сказати-

ні-

не хочеш нічого

просто дивитися любиш

на смішні бульбашки -

вітаймо друзі весняну навігацію!

(2001)

 

ПОЛУДНЕВІ МАРЕННЯ

ПАНА ОЧКОВСЬКОГО

НА ОКОЛИЦІ МІСТА ПРИЛУКИ

 

загадкові роси

прозорі келихи

розливайся тепло по жилах райдуго

дивовижні коники і метелики

у кривавих потоках б´ють собі байдики

 

і не треба не треба нічого іншого

і того що хотів тепер теж не треба

відкидаєш мале не знаходиш більшого

доля спить на траві

доля спить просто неба

 

ти шукав чогось і когось

зневажено

відпадають

спомини

скло і вата

коли прийде завтра чуже небажане

ти загинеш райдуго буде завтра

бо кайдани розуму і обмеження

відпливають в нікуди вертаються боляче...

я один я весь тут припиніть спостереження

завтра прийде завтра

лагідне сонячне (2002)

 

***

 

плаче демон у листі

у листі

щедро падають юні зірки

без дитини недобре колисці

мертва ніч підійшла до ріки

 

мов цілунки зрадливих коханок

заспокоюють хвилі сумні

і можливо насунеться ранок

на повіки що вже кам´яні

 

і тоді не сховаєшся в слові

червоніють гарячі сліди...

повне небо страшної любові

повні відра святої води

(2001)

 

***

обличчя стерло вимушений сміх

ти знаєш більше ніж у цьому вальсі

вікно

підходиш дивишся на сніг

сік апельсину злизуючи з пальців

 

тобі здається хтось тебе чекав

тобі здається ця серйозність личить

жива комаха серед штучних трав

чому мовчиш тебе гукали тричі

 

метро останнє піде за дніпро

я вірю в холод як палають щоки

блищить крижинка

коле згадка про

розгублено-непевні перші кроки

 

але дарма

не треба тільки сліз

адже цей сум

то випадок і штраус

хоча надалі люба стережись

солодких снів і надто довгих пауз (2002)

 

***

Папірці залишаться незаймані

Всі листи чекатимуть до осені

Твої сльози швидко стануть зайвими

А слова дорослими-дорослими

 

Ніч бентежать поцілунки музики

Горобини з жовтими хустинками

І прощання рвуться наче ґудзики

До небес пришиті павутинками

 

***

жовті хвилі занепаду зрізаний шар

задля висновків ходиш збираєш цитати

несмертельні поранення вигуки хмар

вірогідно на дощ але можеш спитати

або просто зірвати листочок з числом

і повірити в те що найгірше збулося

бо набридло чекати і пахне теплом

бо дратує весна і немите волосся

на залізному ліжку любов проросте

ти захочеш вина - та вино для причастя…

тож зірвавши хвилину – зітхнеш

а проте

зазирнувши під кришечку

виграєш

щастя

(2000)

 

 

НОВОРІЧНЕ (Міцне)

 

зима прогресує

і вже

майже

байдуже

у що вдягатися -

аби не було холодно

 

діти "хапають" клей

біля метро

але вірять в діда мороза

 

великий

він йтиме базаром

і під ногами стане м´ясом

дохристиянський сніг

 

танцюй гола царівна

мене зваблює твій целюліт

зима прогресує

сніг-м´ясосніг

я люблю тебе

танцюй

гола царівна

(2001)

 

***

Надвечір´я

великі пори

переповнює жовтий дим

я навчився не бути добрим

щоб відчути себе

живим

 

традиційне блюзнірство вдачі

розраховуєш -

навмання

вигинається вітер

начі

коле душу твоя стерня

 

виють

крізь небеса роздерті

неспотворені кольори

поза смертю- бо довше смерті

поза грою-

бо вище гри

(2002)

 

***

- і грається

і гріє у долонях

і вітер перетворює на час

- але стоїть обабіч поля

сонях

немов дороговказ

 

- думки-

шматки вологої газети

- о першій заміновані мости

стрибають з вікон

весняні атлети

руді коти

(2002)

 

НОВОРІЧНЕ (Світле)

 

заблищали крижинки – льодяники

наче усмішка зранку –

вогні

і такими беззахисно-п´яними

новорічні посипались дні

 

вовкулака приходив на милицях

www. я снігуронька . сом.

і моя україна збудилася

коли пестив її язиком

(2001)

 

ГРУДЕНЬ

З-під колеса пил і не більше

Чекати напевно дарма

Суглобами стиснена тиша

Було-відгуло-і нема

 

То зброя єдина- безсилля

То втома від вічних пожеж

Шукають романтики зілля

Але й неромантики теж

 

Всі друзі- у стан перехожих

Кохані – в омани оаз

Самотністю власною схожі

Найкраще - це гаяти час

 

Кричиш у своє задзеркалля

Розколюєш лобом бетон

Жахливо фарбована краля

Мій найсоковитіший сон

 

Любити тебе неможливо

Словами не стримаєш плоть

Моє найчарівніше диво

Принцесо химерних висот

 

Чужу споглядаєш епоху

Мов мрію загублену де...

Я очі спиваю потроху

І сніг за собою веде

Нещиросолодке зітхання...

Де ніч зустрічається з днем

Де навіть кіно про кохання

І навіть з щасливим кінцем

(2002)

 

читати