Завантажити

1
Він нетерпляче пригорнув її до себе і став розстібати блузку. Вона вирвалася жартома і підбігла до вікна. Звідси, мов на долоні, відкривався чарівний пейзаж на дачну ділянку.
- Еге-но! Диви які отут черешні! Ні, ти тільки подивися!
Він пробуркотів щось невиразне, а вона сказала:
- Ну, ти як хочеш, а поки я не спробую цих смачних черешень, нічого не буде. Зрозумів?
І вона, молода і струнка, метеликом пурхнула до заповітного дерева. А він тяжко зітхнув, розвалився на дивані і закурив.
От уже місяць як він, Сергій Півненко, залицявся до молоденької продавщиці Олени з продуктової крамнички, що містилася саме навпроти його роботи.
Але увесь час йому щось заважало. То його дружина раптом пішла у відпустку, і оскільки була вільною цілими днями, то мала змогу заявитися до нього на роботу в будь-яку хвилину. То за вимогою шефа Сергій повинен був невідступно чергувати біля телефону - мусив подзвонити потрібний замовник.
І от, нарешті, коли всі перепони були усунуті, довгоочікуване побачення наодинці відбулося. Були перші теплі червневі дні, і літо поступово набирало ваги. Щоб напевне мати успіх, Сергій вирішив повезти свою нову знайому на природу. Для цього він позичив в одного зі своїх старих однокашників його дачу. Старий друг завжди був готовий допомогти Сергієві, й охоче вручив йому ключі від свого будиночка.
На щастя в цей день шеф Сергія виїхав кудись у відрядження, а Олена була вихідною.
Прогулянка очевидячки вдалася, і спочатку усе йшло, мов у казці.
Олена, яка усю зиму просиділа в темній маленькій крамничці, затиснута між прилавками з товаром, зараз була просто зачарована. Свіже повітря запаморочило дівчині голову. А буйство природи, що панувало навколо, передало і їй свій грайливий настрій. Поки вони діставались пішки до потрібної їм ділянки, Олена бавилась, як могла. Немов маленька вона ганялася за божими корівками і здувала на Сергія величезні кульбаби.
Сергій удавав, що ніби вередує, але ж в душі був задоволений. Здавалося, він уже зумів розтопити серце дівчини, і далі усе буде в порядку.
“І відкіля ті черешні взялися зараз, коли ми вже майже лягли!” - вилаявся спересердя Сергій. “Мені з такими труднощами удалося вибратися з роботи, а вона, як маленька, на дерево полізла. Коли ще такий випадок зручний трапиться!”
Сергій спробував вгамувати лють і трохи заспокоїтись. Нарешті він вирішив не марнувати часу і дати хропака. Денна спека, що наступила, зовсім розморила його. Але тільки він уже, було, солодко позіхнув і заплющив очі, як отут із садочка долинув зляканий зойк Олени. Через якусь мить дівчина прожогом влетіла в дачний будиночок.
- Т-т-там... це...- запинаючись почала вона.
- Ну що там ще? - розгніваний поведінкою своєї знайомої, Сергій уже не ховав перед нею свого роздратування.
- Там небіжчик під черешнею. Піди подивися.
Сергій на автоматі вліз у свої туфлі і, не зашнуровуючи їх, попрямував до садочка.
Справді, на акуратній бетонній доріжці, яка проходила повз черешню, лежало тіло якогось бідолахи. Лицем він учавився в землю, а оскільки підходити ближче Сергій не наважувався, то важко було сказати, чи був це чоловік, чи жінка. Важко було також визначити вік цієї людини. Однак сокира, що стовбичила у спині, і величезна калюжа крові довкола тіла не залишали жодних сумнівів - бідолаха був мертвий.

2
Коли Сергій повернувся в будиночок, він знайшов Олену в істериці. Дівчина судомно куйовдила волосся на голові і, немов божевільна, примовляла:
- Це мені покарання! Так я й знала. І радила ж мені ворожка: не гуляй з одруженими - накличеш на себе лихо. І от будь ласка.
Сергій хотів заспокоїти її і простягнув до неї руки.
- Відійди від мене, брудна свинюко! Тобі тільки одного треба! - Олена із силою відштовхнула від себе Сергія. Її лице страшенно зблідло і враз змарніло. Туш і косметика перетворилися на суцільне місиво від сліз, що хлинули струмками.
“Боже, яка вона гидка! - упіймав себе на думці Сергій, вдивляючись у риси своєї знайомої. - І як це я тільки кілька хвилин тому хотів її?”
Взагалі, Сергій дуже любив свою дружину. Серед усіх решти жінок вона здавалася йому найпривабливішою. І, звісно, йому б і на думку не спало їй зраджувати, якби не його неймовірне, зачаєне в глибині душі марнославство. Воно, це марнославство, постійно підстьобувало його і твердило, що кожний справжній чоловік повинен мати багато коханок. І справді, коли він зустрічався з друзями за кухлем пива, то неймовірним задоволенням для нього було розповісти усім про свою чергову амурну перемогу.
Олена, яка тим часом все плакала і кружляла від збудження взад і вперед, раптом різко змінилася на обличчі. Рішучість і впевненість з’явилася в її погляді. Вона різко рушила до дверей.
- Ти куди? - запитав її Сергій. Він усе ще переварював халепу, в яку вони потрапили. Що ж тепер робити далі? Сусіди по дачах бачили їх двох по дорозі сюди. Вони легко можуть настукати на незнайомих їм людей. Головне - не метушитися, щоб не

читати