Завантажити

почув, що їй сподобався мій прийом з пістолетом, це її дуже збуджує, тож нехай я й надалі не соромлюся вигадувати різні такі штучки. Все зійшло мені з рук, все прекрасно! Я пішов додому і зі спокійною душею заснув.
Ми трахалися з нею щодня. Найбльшим ризиком тепер було не вийти випадково з її квартири в той момент, коли відчинялися двері моєї або батько чи мати підіймалися сходами. Втім, ми були обережні, й ніхто нас жодного разу не помітив. Наш секс був найбруднішим з тих, які тільки можна уявити. Для нас не існувало нічого забороненого чи непристойного. Вона віддавалася мені дико, як кішка, а я брав як хотів і де хотів, як ґвалтівник.
Потім приїхав її чоловік. І хоч був він вдома недовго, я вже твердо знав, що терпіти цього не збираюся, а ділити її піхву чи інші, не менш прекрасні, отвори з кимось – і поготів. Цього разу я був обережнішим. Вивідавши в Люби до якого міста поїхав її чоловік, одного дня я вирушив за ним. Я знав в якому готелі він зупинився, знав куди саме ходить до праці. Я стежив за ним цілий день. Ввечері, після роботи, він пішов вечеряти до якоїсь забігайлівки. Я влаштувався в подібній навпроти. За годину він вийшов і купив у кіоску сигарети. Я йшов за ним назирці метрів триста, аж він комусь подзвонив і зайшов до бару. Її чоловік добре мене знав, тож я мав бути максимально обережним. Я натягнув капюшон на голову й швидко зайшов до бару, сів за столик у дальному куті з поганим освітленням. Я бачив все, як на долоні. Любин чоловік сидів у компанії ще двох мужчин і пив горілку, курив, часто сміявся. Вочевидь, вони розповідали одне одному чи то анекдоти, чи то якісь смішні історії з життя. Я замовив собі віскі і колу з льодом в окрему склянку.
Сиділи вони в барі добрих години три. На вулиці було вже темно, попри довгий літній день. У мене було два варіанти: вбити його на порожній вулиці, імітуючи пограбування, або постукати в його номер в готелі, а коли він відчинить – одразу вистрелити в чоло. Обидва мені подобалися, обидва були швидкі. Слава Богу, у мене був пістолет з глушником, тож все мало пройти чисто й гладко.
Все склалося краще, ніж я думав. Моя мішень закінчила пити і вийшла з бару разом із колегами. Там вони викурили ще по сигареті, обійнялися і розійшлися в різні сторони, я бачив це крізь вітрину. Я встав, розрахувався і пішов за ціллю. Місто було порожнім і тихим. На якійсь темній вулиці я вже, було, хотів завершити свою сьогоднішню місію, але вирішив розтягнути задоволення і зробити все якісніше й краще. Це було правильне рішення, позаяк не пройшли ми й трьохсот метрів, як вийшли на велетенський міст через річку. Тут я й змінив план. Мені просто треба скинути його у воду! Це найкращий спосіб, всі подумають, що він або наклав на себе руки, або п’яний просто випав за перила у річку! Рішення було прийнято, ніякого пістолету. Міст був порожнім, тож можна було діяти. Я підбіг до Любиного чоловіка ззаду, схопив за шию, перетис сонну артерію і викинув у воду. Летів він секунд чотири-п’ять. Хвиля накрила його і він зник за пеленою темної нічної води. До речі, його звали Едуардом.
На ранок я був удома, ніхто нічого й не запідозрив. Любі я сказав, що буду в приятеля на дні народження, а батькам, що йду на пікнік, а потім – на дискотеку. Провалявся в ліжку до обіду і з чистою совістю пішов до Люби. Вона зраділа мені.
Здавалося, що тепер ніщо не може завадити нашому щастю. Зрештою, я так нічого особливого й не відчував до Люби, вона мене просто страшенно збуджувала. Я не дарував їй квітів і не приносив тістечок в ліжко, не допомагав вкрутити лампочку на кухні і не розпитував про справи на роботі – я просто трахав її, коли хотілося і як хотілося. Їй це подобалося, мені теж.
За два тижні вона дізналася, що її чоловік помер. Офіційна версія – самогубство. Ах! Якийсь час, зрозуміла річ, вона не хотіла мене бачити і займалася похоронами, документами і відповідями на дзвінки родичів і подруг. На похорон я не пішов, це було б вже занадто, а сяку-таку совість я все ж маю, що б ви там собі не подумали.
Минув ще якийсь час і все повернулося на круги своя. Ми регулярно спали, вона змирилася зі своєю втратою й знову стала життєрадісною і хтивою. Життя ж собі простувало далі, змінювався я, змінювалася вона, змінювалися мої зацікавлення. Чесно кажучи, вона стигла мені трохи приїстися, ставало нудно і сексом ми займалися все рідше й рідше. Наші стосунки, якщо їх так можна назвати, згасали.
У котрийсь момент я зрозумів, що більше так тривати не може і треба з цим всім кінчати. Хотілося зробити щось приємне й хороше для Люби, вона ж так нестримно віддавалася мені! І я вже знав що. Після смерті Едуарда, її чоловіка, з Любою почав судитися його рідний брат, Сашко, за площу квартири. Більшої сволоти я ще не зустрічав. Безпринципна понтова істота, котра намагалася вижити Любу з її дому, хоч з Едуардом цей рідний брат не спілкувався з часу закінчення школи. Він погрожував Любі, це мене й вивело з себе. Саме його смерть і мала бути моїм прощальним подарунком для

читати