Завантажити

трапився якось в під’їзді. Знизу в нас висять поштові скриньки, я саме забирав з нашої квитанції і муніципальну газету, коли до під’їзду ввійшла пані Люба й швидким кроком пішла нагору. Я забрав пошту, закрив скриньку і поплентався й собі нагору. на прольоті перед нашим поверхом очам моїм відкрилася картина, гідна пензля найкращих художників – пані Люба стояла навкарачки й збирала з пілоги червоні ягоди малини, котрі розсипалися з її торби навсібіч. Вона стояла до мене задом і мій погляд прикипів до її божественного заду, який, рівномірно похитуючись, як у сні, відкривав переді мною білий острівець трусиків, котрі глибоко врізались їй між ніг, окреслюючи гарячу плоть і пагорби статевих губів. Білосніжний персик її попи дивився на мене, як туристи на музейний експонат, стрункі ноги, пружні, м’які, бездоганно поголені, не давали змоги відвести очей, у мене пересохло в горлі від побаченого, а в джинсах стало так гаряче й тісно, що я ладен був кінчити щосекунди – від найменшого доторку. Проте я продовжив іти, безкінечну вічність проходячи ті одинадцять сходинок прольоту і не в змозі відвести погляду. Легенька літня сукня в помаранчеві квіти ковзала Любиним тілом, яке немов виривалося й просилося мені в руки. Раптом повернула голову до мене й сказала: «Обережно, Андрію!». Я густо зашарівся й прошмигнув до наших дверей, втупившись у підлогу й намагаючись не наступити на малину, і все ж мені вдлалося ще раз глянути на її диявольське тіло й зловити поглядом розріз сукні, в якому погойдувались налиті груди. Я влетів до квартири й гепнув дверима. Вдома нікого не було. Мені не залишалось нічого іншого, як прилипнути до дверей, вдивляючись через вічко на пані Любу, на її ноги, талію, кучеряве чорне волосся. Рука потягнулася до джинсів і, поки я витугував член з трусів, хвиля блаженства накрила мене, стиснулася в мені, як пружина, і почала проливатися мені на руку, двері, килим. Я перевів подих і побіг до ванної кімнати витертися, а коли повернувся, в під’їзді вже нікого не було. Скориставшись відсутністю батьків, я увімкнув порнофільм у вітальні і, уявляючи як жадібно обмацую кожен вигин тіла пані Люби, як задираю їй сукню і стискаю сідниці, як зриваю трусики і різким рухом входжу в неї, як вона кричить і рухається всім тілом назустріч мені, як я кінчаю їй на спину і сперма повільно стікає її тілом, я ще чотири рази довів себе до оргазму і вже тільки потім, змучений і щасливий, перевдягнувся і сів обідати.
Той місяць минув мені під знаком пані Люби. Я вивчив її графік і ніби випадково зустрічав її на вулиці, в магазині чи під’їзді, прислухався до кроків на сходах і навіть навчився відрізняти стукіт її підборів, що дозволяло мені бепомилково точно підходити до дверей квартири і крізь вічко спостерігати за нею ті божественні п’ятнадцять секунд, поки вона заходила до себе. Я мастурбував майже після кожного нашого побачення, а часом навіть і під час пар в університетському туалеті: щойно я думав про неї, про її тіло, як мене прошивало електричним струмом і весь я ставав єдиною звивиною, суцільною ерекцією. Вона стала гімном і гербом моєї юності, втіленням насолоди і блаженства, а її тіло – ідеалом еротичності.
Микола вчащав до неї приблизно в той самий час, коли я віддався втіхам плоті, мріючи про пані Любу. І хоч я не відчував жодних романтичних почуттів до своєї сусідки, все ж вечірні приходи цього, зрештою, досить милого чолов’яги, починали мені дедалі дужче не подобатися. Можливо, ці мої ревнощі були пов’язані з відчуттям конкуренції, адже з певного моменту я твердо вирішив, що колись пані Люба таки стане моєю насправді, хай навіть тільки на одну ніч. Але Микола мені в цьому неабияк заважав, бо для чого ж моїй сусідці незрозумілий роман зі мною, якщо вона має чоловіка, а в час його відсутності майже щодня віддається цьому Миколі, чорт би його забрав! І хоч я до кінця не був впевненим чи вони коханці, але ця версія, на мою думку, була найближчою до істини. Ну бо й справді – не віники ж вони вечорами вдвох плетуть і не рушники вишивають!
Словом, Микола мені заважав. Мій план зваблення вже вступив у силу і я раз у раз перетинався з Любою, намагався завести з нею безтурботну розмову, пропонував допомогти віднести сумки з продуктами додому, наполегливо дбав про свій зовнішній вигляд – не дозволяв собі виходити з дому в брудних черевиках чи кросівках, всі мої сорочки і навіть футболки були охайно випрасувані, я майже щодня голився і стежив за зачіскою. План полягав у тому, аби перейти з Любою на новий рівень спілкування, зблизитися хоч трохи, спробувати кілька разів пофліртувати, а потім прийти до неї додому ніби за чимось і почати її роздягати. А там вже – пан або пропав. Знаю, знаю, план такий собі, але все ж кращий, ніж підсипати їй клофеліну і тупо трахнути. Вона мала зрозуміти, що подобається мені, а потім, коли я почну лізти їй під сукню, в якийсь момент припинити пручатися і віддатися мені.
Як я вже казав, на шляху мені стояв цей Микола. Тоді я і вирішив його вбити. Власне, існував також інший

читати