Завантажити

народу.
Плакали й тужили запорожцi, вертаючись з України човнами повз Кодацький порiг без того, з ким за невеликий час, до того ж такою славою зруйнували Кодак, а разом з козаками тужив i голосив порiг Кодацький, сумуючи, як i зараз, про розбрат помiж дiтми України.
Не один ще раз пiсля того Кодацька фортецiя переходила з рук до рук, не один ще раз Кодацькi скелi умивалися гарячою кров'ю, аж поки, нарештi, зникло тут все: i вибухи гармат, i гомiн бойовища, й пiснi волi... I лишився тiльки один живий свiдок давнiх подiй - порiг Кодацький, що й досi тужить за дiтьми волi та спiває про минуле.

1913

читати